Через війну в Україні у багатьох людей змінилися умови та спосіб життя, харчування, можливості дотримувати правил особистої гігієни, погіршився психоемоційний стан, що спричиняє ослаблення імунітету. Та й у мирний час така проблема, як грибкове захворювання шкіри і нігтів, доволі часто дається взнаки. Чому виникає ця хвороба і як її лікувати, розповіла Жанна Приходько, лікарка-дерматокосметологиня.
— Чому на шкірі і нігтях оселяється грибок?
— Річ у тім, що частина грибків (у природі їх безліч) є сапрофітами, тобто в нормі живуть на поверхні шкіри людини і при нормальному шкірному імунітеті це не призводить до захворювання. Якщо ж імунний захист з тих чи тих причин слабшає, такі грибки активізуються, розмножуються на шкірі, а потім і у нігті. Зараження відбувається, як правило, через мікротравми, причому не всі можна побачити неозброєним оком.
У групі ризику — люди, які часто ходять босоніж, у гумовому взутті або любителі постійно носити кросівки (в них шкіра не дихає, пітніє). Вологість — ідеальні умови для розвитку грибка. Раптом людина зауважує, що шкіра стоп червоніє і лущиться, далі починає свербіти, з’являється різкий неприємний запах.
Часто атакують грибки і діабетиків, в яких порушене кровопостачання кінцівок і ослаблений імунітет. Коли людина скаржиться на симптоми грибка, ми обов’язково рекомендуємо їй перевірити рівень цукру в крові.
— Яких помилок найчастіше припускаються люди при лікуванні грибкового ураження шкіри чи нігтів?
— Найбільша помилка — довести його до хронічної стадії. Відчувши свербіж, люди купують в аптеці крем для ніг, в якому містяться речовини, які тимчасово зупиняють розвиток мікоінфекції. А щойно слабне імунітет чи з’являються мікротравми на шкірі, грибок “підводить голову”.
Пам’ятаю пацієнта: будівельник, вік 50+, діагноз — задавнений оніхомікоз (грибок нігтів). Коли звернувся по допомогу, нігтів на пальцях ніг, власне кажучи, вже не було. Починалося все, як пояснив чоловік, із сильного свербіння. Важка фізична праця, постійне перебування у закритому гумовому взутті (специфіка роботи будівельника) лише загострювали проблему. Лікування було тривалим, але, на щастя, пацієнт позбувся проблеми.
— А як лікують грибок стопи?
— При задавненій проблемі, як у випадку з будівельником, доводиться застосовувати різноманітну терапію: розчини, таблетовані препарати, деструкцію уражених нігтів за допомогою лазера. Але перш ніж призначити лікування, фахівець уважно огляне шкіру пацієнта і зробить тест (зішкрібок з мікроскопією), щоб з’ясувати, що це за грибок.
— Якщо в сім’ї хтось має грибок, хвороба загрожує іншим?
— Так, адже так просто — стати босоніж на килимок у ванній, “заселений” грибком. Після душу шкіра, що відлущилася від стоп хворої людини, разом з грибком залишається на килимку і становить небезпеку для інших. Тому у хворого мають бути індивідуальні килимок, рушник, капці.
— Які засоби профілактики? Чи є сенс мити стопи, наприклад, антибактеріальним чи господарським милом?
— Антибактеріальне чи агресивне господарське мило може позбавити епідерміс захисного шару. Досить просто мити ноги звичайним лазневим (дігтярним) милом і ретельно витирати, особливо між пальцями. Щоб зменшити пітливість стоп, варто користуватися антиперспірантом.
