Тим часом медики “швидкої” у регіонах зазначають — значна частина викликів є непрофільними, тобто такими, що “швидка” могла на них і не виїжджати. “У нас близько 60 відсотків таких викликів”, — каже Андрій Васько, керівник Львівського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. Тож до яких пацієнтів повинна виїжджати медична бригада? І за який час має прибути на виклик?
— Наказ МОЗ №583 від 26 березня 2021 року встановлює нормативи прибуття медиків на виклик залежно від критичності стану пацієнта, — каже Андрій Васько. — Якщо життя людини в небезпеці, то такий виклик класифікується як критичний, і нормативи прибуття становлять до 10 хвилин. Це у випадку знепритомнення, відсутності серцебиття чи дихання, масивної кровотечі. Норматив прибуття на екстрені виклики — до 20 хвилин. Це, наприклад, стосується пацієнтів з інфарктами міокарда, які залишаються притомними та в яких не припиняється серцебиття; з інсультом; з гострим апендицитом чи з травмами без масивної кровотечі.
Є ще непрофільні та неекстрені виклики, на які “швидка” не мала б виїжджати. До неекстрених належать звернення щодо підвищеної температури, високого артеріального тиску, запаморочення, епілептичних нападів, панічних атак. Це стани, при яких госпіталізація не потрібна. Часто достатньо протигарячкових засобів, ліків проти гіпертонії чи навіть заспокійливих, щоб стабілізувати ситуацію. У таких випадках потрібно телефонувати сімейному лікареві.
— Розкажіть, будь ласка, більше, як саме працюють диспетчери “швидкої”?
— Звернення на номер 103 зі всіх стаціонарних і мобільних номерів надходять у диспетчерські в обласних центрах (у кожній області є по одній такій диспетчерській). До прикладу, у нас 25 диспетчерів цілодобово відповідають на дзвінки. Вони передають в автоматичному режимі (на смартфон із відповідною програмою) інформацію медичним бригадам, які виїжджають до пацієнтів. Диспетчер на комп’ютері формує заявку і скеровує її бригаді, яка найближче до місця події. Там вказує, зокрема, адресу місця події, стать, вік і стан пацієнта. Якщо ситуація критична, інформацію одразу передають бригаді. У разі потреби диспетчер також координує залучення працівників Нацполіції та ДСНС.
— Чи можна за номером 103 проконсультуватися з лікарем?
— У нас щодоби чергує 3 — 5 лікарів. Диспетчер переадресовує додзвонювача до них для консультацій, якщо виклик не кваліфікують як критичний чи екстрений. Лікар також може надавати консультації щодо реанімаційних заходів. До прикладу, телефонують люди, які виявили на вулиці чоловіка без дихання і без серцебиття, або ж у когось масова кровотеча. Поки “швидка” їде, лікар телефоном пояснює додзвонювачеві, як можна допомогти врятувати життя людині.
Поки “швидка” їде, лікар телефоном пояснює додзвонювачеві, як можна допомогти врятувати життя людині.
— А багато у диспетчерів пропущених дзвінків?
— Кількість пропущених дзвінків (від додзвонювачів, які чекали 15 секунд, але диспетчер не відповів через перевантаження телефонної лінії) при 2 тисячах звернень на добу становить менш ніж 3%. Це близько 60 викликів.
— А як часто бувають хибні виклики?
— Частина звернень, які надходять на номер 103, — хибні. Є додзвонювачі із психічними відхиленнями або ж “жартівники”. Вони можуть щодня дзвонити й по 10 разів. І наразі нічого не можемо з цим вдіяти. Коли впровадять відповідальність за хибні виклики бригад, зможемо звертатися до суду, аби додзвонювачів штрафували за те, що повідомляють неправдиву інформацію диспетчерам.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також репортаж із тренінгу з виживання у містах
