Ігроманія молодшає, кажуть фахівці. І кількість узалежнених, на жаль, не зменшується. Наш текст розповідає найважливіше про симптоми цієї хвороби та методи боротьби з нею.
— Ігроманія — це хвороба, яка характеризується великою і невтомною патологічною тягою до азартних ігор, — каже Назар Райтер, психолог, консультант із терапії узалежнених, керівник амбулаторного відділення реабілітаційного центру. — Мова про всі види ігор, де можна робити ставки: спортивні тоталізатори, гральні апарати, онлайн-казино. Також залежність викликають і загалом комп’ютерні ігри. Навіть любителі парі — це теж можуть бути ігромани.
— Якого задоволення шукають ігромани?
— Це гонитва за певним психоемоційним станом. Ігроманія — пастка. Виграш викликає бажання зіграти ще, щоб виграти більше, програш — бажання відігратись. Вирватися з такого кола дуже важко. Врешті ігроманія провокує нервози, депресію, інші залежності — алкоголізм чи наркоманію.
— Iгромани розуміють, що стали залежними?
— У більшості такі залежні до останнього заперечують свою проблему, хоч і бачать її наслідки. Вони кажуть: “Проблема в тому, що я вліз у борги, але не в тому, що я залежний від ігор”. Найчастіше родичі узалежненого приводять його до лікаря.
Рідко, але буває, що узалежнені самі приходять. Із одним таким пацієнтом я працюю понад два роки. Він самотужки зрозумів, що розвинулась залежність. Утім повністю її позбавлятися не хотів, а хотів навчитися її контролювати. Рік знадобився, щоби чоловік зрозумів, що він не може залежність контролювати, якщо не позбудеться її повністю. Адже ігроман не може втриматися у межах. Наприклад, визначити: не буду ставити більше, ніж якусь суму із зарплати. Це хибні переконання.
— Який середній вік ігромана?
— Залежність дуже помолодшала. Я, наприклад, переважно стикаюся із залежними віком 21 — 27 років. Є, звичайно, і набагато старші, і молодші. Загалом, такі люди переважно із досить благополучних родин. Часто вони починають просто із захоплення спортом, яке потім переростає у ставки на певні результати. Є серед моїх пацієнтів і такі, хто займався спортом професійно.
— Як лікують ігроманію?
— На початку потрібна психотерапія, найкраще групова й в умовах стаціонару — щоб забрати людину з патологічного середовища. Однак, як не буває колишніх алкоголіків, так і немає колишніх ігроманів. Людина все життя повинна працювати над собою.
— А чи практикують медикаментозне лікування?
— Психіатри прописують пацієнтам препарати, які знімають тривожність, депресію. Але найефективніший метод — це групова психотерапія.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також текст для тих, хто підозрює в себе коронавірус
