Цікаво, що багатьох таких проблем ми могли б уникнути, якби прокидалися та лягали разом із сонцем, а також значно більше часу проводили надворі при денному світлі.
— Однак у сучасних умовах більшість із нас не можуть собі дозволити жити за природнім біологічним годинником, — відзначає Тетяна Анікеєва, терапевтка вищої категорії, докторка медичних наук. — Хтось надто рано встає, хтось надто пізно лягає і не висипається достатньо. А в темний час доби наш організм виробляє мелатонін — гормон, який нас захищає, є протизапальним, а також регулює наш режим. Саме під впливом цього гормону нас хилить у сон. І в цей момент треба іти спати — якщо ми так не робимо, розвивається хронічний стрес.
— А у світлий час доби виробляється серотонін, наша "сироватка бадьорості", — додає Юлія Кукса, сімейна лікарка. — Він впливає на роботу імунної системи, на нашу поведінку, настрій, навіть на те, чи ми відчуваємо насичення під час їди. Аби підняти рівень серотоніну, треба більше бувати на сонці чи хоча б сидіти біля вікна, куди потрапляють сонячні промені.
— То от чому сезонний афективний розлад — осінню депресію — сучасні лікарі пов'язують саме із нестачею сонячного світла!
Т. Анікеєва:
— Так, а ще з браком вітаміну Д, який впливає і на формування імунітету, і на міцність кісток, зубів та нігтів, і на регулювання апетиту та сну, і на настрій. Тому в холодну пору не уникайте продуктів, які його містять — це вершкове масло, жирна риба, яєчні жовтки.
Ю. Кукса:
— Вітамін Д також ефективний у запобіганні хвороб верхніх дихальних шляхів та загострень астми, які восени можуть виникати через вдихання холодного повітря. Однак безконтрольно вживати "вітамінки" не можна. Перед цим необхідно зробити аналіз крові на рівень вітаміну Д. Надмірна його кількість в організмі небезпечна, може призвести до отруєння, відкладання кальцію у внутрішніх органах — навіть у серці та на стінках судин.
— Чому, коли ми виходимо з дому на холодне повітря, очі починають сльозитися, з носа тече?
Т. Анікеєва:
— Надмірне виділення біологічної рідини — це захисна реакція організму. Вона може виникати при різкому перепаді температур, сильному вітрі, яскравому сонці. У нормі за 3-5 хвилин усе минає, організм пристосовується.
— Однак восени ми значно швидше застуджуємося, а лікарі констатують початок сезону гострих респіраторних вірусних інфекцій, чому?
— Усе просто: ми більше часу проводимо не на свіжому повітрі, а в приміщеннях. Рідше відкриваємо вікно, аби провітрити. Концентрація вірусів та бактерій на квадратний метр зростає у рази.
Варто частіше виходити на вулицю, а також — промивати ніс і рот, особливо після відвідування громадських місць.
— Що ще порадите, аби не захворіти?
— Не захворіти допомагає зміцнення імунітету. І тут нема жодних чарівних пігулок. Найперше — треба достатньо спати та вчасно розслаблятися. Друге — раціонально харчуватися, аби не бракувало білка та мікроелементів. Не бійтеся у холодну пору року тваринних жирів. Холестерин у помірних кількостях підвищує захисні властивості організму. Ну і третє — трохи більше фізичної активності.
— То не варто відмовлятися від пробіжок, занять спортом надворі із настанням холодних днів?
— У жодному разі. Слід лише підібрати правильний одяг — той, що відводить вологу від тіла і не дає холодному повітрю стискувати м'язи. Жодних шарфів, аби дихати через них, не потрібно. Від вірусів і бактерій це точно не захистить. Маску має носити лише та людина, яка вже хворіє. А змінювати її слід кожні дві години.
Марічка ЯВОРНИЦЬКА
Читайте також про те, що в закладах харчування роблять із майже протермінованими продуктами.
