У дитячій лікарні у Львові фахівці з бельгійської клініки Saint-Luc University Hospital безплатно надавали послуги пацієнтам із проблемами зі слухом і хронічними хворобами вуха. Хірурги з Брюсселя прооперували вісім українських пацієнтів — більшість цих дітей не чує від народження. А якби їм довелось робити операцію за кордоном на платній основі, то вона вартувала би 25 тисяч євро.
...Заходжу до ЛОР-відділення лікарні. У коридорі — чимало дітей із бинтовими пов’язками на голові. Серед них і однорічний Максимко з Чернівців.
“Після народження сина ми з чоловіком помітили, що малюк зовсім не реагує на слова та звуки. Столичні спеціалісти діагностували в нього вроджену повну глухоту третього ступеня, — розповідає мама хлопчика Тетяна Тодорюк. — Про приїзд бельгійських лікарів дізналися з інтернету. Записались на візит. Вони оглянули нашу дитину, провели забір аналізів і сказали, що можуть встановити спеціальний імплант, завдяки якому дитина вперше зможе почути. Наші емоції — щастя — важко передати словами!”
“Це перший пацієнт, прооперований бельгійськими колегами. Хлопчикові провели кохлеарну імплантацію, — каже керівниця проекту, отоларингологиня дитячої лікарні Мар’яна Черкес. — Максимкові встановили спеціальний імплант, що складається з двох частин: внутрішню розміщують у равлик внутрішнього вуха, який передає слуховий імпульс на процесор, закріплений зовні. Він ловить звук. Перше ввімкнення апарату відбудеться лише за два тижні”.
Тим часом у палаті на пластичну операцію барабанної перетинки чекає 12-річний Олександр. “У дитини було довготривале хронічне гнійне захворювання середнього вуха, згодом лікарі діагностували холестеатому — пухлиноподібний утвір, що виникає при тривалому отиті, — каже мама хлопця Катерина Долова зі Львова. — Він може навіть викликати запалення головного мозку. Через недугу слух у дитини різко став знижуватися. Та сподіваємося, що операція вирішить цю проблему”.
Хлопець помітно хвилюється. Запитую у нього про плани на найближче майбутнє. “Через операцію мушу пропустити майже два місяці навчання у школі. Хоч тут усі про мене дбають, хочеться якомога швидше додому, — каже він. — Але після операції мама більше не заборонятиме мені пірнати в море та ходити разом із сім’єю у сауну...”
Щоб розрадити сина, пані Катерина постійно намагається жартувати: “Хочеш, я тобі зірку з неба дістану, аби ти лише не хвилювався?” Той заперечно хитає головою. “Ну й правильно! Ти ж розумієш, що це стане катастрофою для Землі”, — усміхається мама.
“У мого Романа також був хронічний отит, і вже вчора нам провели успішну операцію, — каже мама 15-річного хлопця Марія Кірконій із Рівненщини. — Ще з дитинства навіть під час звичайної застуди його турбував шалений біль у лівому вусі. Ми дбали про те, щоб у нього не потрапила вода, ходив у шапці. А з часом Роман став недочувати. Лікарі навіть казали про можливу цілковиту втрату слуху. Тому ця операція — справжнє спасіння та шанс на повноцінне щасливе життя”.
Мама Романа каже: бельгійські лікарі врятували її сина від цілковитої втрати слуху.
Роман розповідає, що зовсім не хвилювався і не боявся, а навпаки — його цікавили подробиці операції. “Цього року після 9 класу я вступив до училища, де опановуватиму професію автомеханіка. Дуже радий, що вже скоро з ідеальним слухом зможу поринути у навчання”, — розповідає хлопець.
Після чергової операції на огляд до пацієнтів приходять втомлені, але усміхнені бельгійські спеціалісти — професорка Монік Декат і лікар-аудіолог Даніель Ромоло де Сіаті. “У перший день роботи тут ми провели дві складні операції для дітей з повною глухотою — кохлеарні імплантації, — розповідає Даніель Ромоло де Сіаті. — В інші дні ми ще проводили видалення холестеатом. Для таких операцій, зокрема для дітей, які не мають повної втрати слуху, ми застосовуємо кістковий імплант. Сьогодні ж ми стикнулися із найважчим випадком холестеатоми, оскільки в пацієнта вже була остання стадія хвороби. Через це дитина за декілька місяців могла би мати параліч обличчя”.
Сьогодні ж ми стикнулися із найважчим випадком холестеатоми, оскільки в пацієнта вже була остання стадія хвороби.
Лікар каже, що наразі в Україні немає можливості повноцінно проводити такі операції — бракує і спеціальної техніки, і кваліфікованих кадрів. Але, сподівається, що їхнє перебування у Львові стане новим етапом співпраці медиків на користь українських пацієнтів.
“Та, крім операцій, нам слід ще повчитися діагностики хвороб та реабілітації, — каже Мар’яна Черкес. — Саме тепер я планую поїхати на декілька місяців стажуватися у Бельгію, щоб вдосконалювати свої навички. Ідеєю допомоги дітям із вадами слуху горю, відколи у 2012 році вперше побачила хірургію вуха на стажуванні в Австрії. Переконана, що скоро в лікарні на вулиці Пилипа Орлика з’явиться омріяний Центр слуху та мовлення”.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, які помилки найчастіше роблять медики, обираючи місце для введення ін’єкції
