Це третя серія спецпроекту газети “Експрес” про стан харчування в українських лікарнях. У минулих номерах ми розповідали про те, які кошти виділяють медустанови на меню для пацієнтів, також показували, в яких умовах готують страви для хворих. Після цих публікацій до нас надійшло чимало дзвінків від персоналу лікарень: мовляв, а що їм робити, якщо фінансування погане? Водночас читачі запитують у нас, як діяти їм, якщо в лікарні годують бозна-чим?
Ще до початку проекту, понад місяць тому, ми звернулися у Міністерство охорони здоров’я України, щоби поспілкуватися з фахівцем, відповідальним за харчування в лікарнях. Врешті-решт радник міністерки Зоряни Скалецької (на цей момент — уже колишній) таки пообіцяв, що як тільки у посадовиці з’явиться час, вона поспілкується з нами. Ми чекали декілька тижнів. За цей час пані Скалецька не знайшла бодай п’яти хвилин свого часу, аби відповісти на дуже важливі для пацієнтів і лікарів запитання.
Зокрема, читачі дуже просили запитати у міністерки, чи куштувала вона лікарняну їжу і як оцінює її. І поки пані Зоряна ховається від нас, ми поставили таке запитання керівниці відділу промоції здорового харчування та фізичної активності Центру громадського здоров’я МОЗ України Ользі Донцовій.
“Так, куштувала лікарняну їжу, — відповідає пані Ольга. — А у санаторії жила на такому харчуванні два тижні. Тоді дуже схудла. Погоджуюся, що той раціон, який є в лікарнях, — це ненормально. Адже, як казав Гіппократ, наша їжа повинна бути ліками, а наші ліки — нашою їжею”.
Хто ж винен у неякісному харчуванні в закладах охорони здоров’я?
“Головний лікар медзакладу, департаменти охорони здоров’я облдержадміністрацій і, звісно, МОЗ, — вважає Олег Швець, ексдиректор ДП “Державний науково-дослідний центр з проблем гігієни харчування МОЗ України”, президент Асоціації дієтологів України. — Що робила колишня в.о. міністра МОЗ Уляна Супрун, аби розв’язати проблеми харчування у медзакладах? Що робить нова міністерка? У положенні про міністерство йдеться, що стаціонарну допомогу, від надходження до виписки пацієнта, контролює МОЗ. Все, що стосується хворого, — відповідальність міністерства, зокрема й харчування. Та у МОЗ слова “відповідальність” не знають, для них важливий лише піар”.
— Пані Ольго, що скажете?
— Від МОЗУ можна чекати хіба осучаснених конструктивних нормативних документів. А от фінансове забезпечення, відповідно до принципів децентралізації, є справою громад та органів місцевого самоврядування.
— Про фінанси поговоримо пізніше. Поясніть, чому нормативні документи досі не осучаснено?
— МОЗ уже працює над пакетом нових нормативних документів, які замінять наказ No931 від 29.10.2013 “Про удосконалення організації лікувального харчування та роботи дієтологічної системи в Україні”. Сподіваюсь, що до кінця року вони будуть видані.
У нових нормативних документах буде чітко прописано вимоги до функціонального харчування пацієнтів з харчовою непереносимістю (наприклад, глютеновою чи лактозною) та алергіями. У чинній нормативній базі їх узагалі немає. Отож пацієнти, які мають алергію на продукт чи харчову непереносимість, наражаються на небезпеку, споживаючи їжу, якої їм не можна.
— Чому досі на це не зважали?
— Світ змінюється, є нові дослідження про харчування. Це нормально, що нормативна база змінюється й удосконалюється.
— Якщо нормативні документи будуть навіть ідеальними, а грошей все одно виділятимуть мало, меню пацієнтів і далі буде таким же бідним. Згодні?
— Вважаю, якщо ми не можемо забезпечити належне харчування у лікарнях, тому що нема ресурсу, то краще скасувати його взагалі.
О. Швець:
— Погоджуюся. Якщо заклад охорони здоров’я зобов’язується годувати людину, то повинен робити це якісно. Якщо ні, то не декларувати цього взагалі.
ЯК РОЗПОДІЛЯЮТЬ МЕДИЧНУ СУБВЕНЦІЮ
— Поговорімо про фінансування. Для початку роз’ясніть, що таке медична субвенція та які закони її регламентують?
— Субвенція — це фінансовий ресурс, що надається місцевим бюджетам із державного бюджету та призначений для використання на конкретно визначені потреби, — коментує Андрій Корнієнко, експерт з державних фінансів Інституту бюджету та соціально-економічних досліджень. — Порядок та умови надання медичної субвенції визначені постановою Кабміну No11 від 23 січня 2015 року. Зокрема, у ній вказано, що субвенція спрямовується на оплату поточних видатків закладів охорони здоров’я та програм у сфері охорони здоров’я, визначених у статті 103-4 Бюджетного кодексу України.
— Хто головний розпорядник медичної субвенції? Як визначають, кому й скільки її надати?
— Головний розпорядник субвенції — МОЗ. Розподіляючи її, враховують потреби медичних закладів різного типу, чисельність населення адміністративно-територіальної одиниці, місцевий бюджет тощо. І загальний обсяг медичної субвенції ділять між місцевими бюджетами.
— Чи може МОЗ збільшити медичну субвенцію на харчування?
О. Донцова:
— За рахунок чого? Якщо частку субвенції, призначеної на забезпечення медичних послуг, ліків, обладнання для лікування, віддати на харчування, це не поліпшить ситуації пацієнтів. Поставте на терези якісне лікування і харчування хворого.
Переважить, звісно, лікування. Збільшити фінансування на меню в лікарнях наразі неможливо. Хіба що органи місцевого самоврядування можуть подбати про додаткові кошти на це.
КУДИ СКАРЖИТИСЬ?
— Куди звертатись пацієнтам, які мають скарги на якість харчування в лікарнях?
— В обласне управління Держпродспоживслужби, — каже Ростислав Волошин, перший заступник начальника ГУ Дерпродспоживслужби області. — Пишіть заяву і несіть в управління. Або ж надсилайте на електронну адресу установи. У заяві чітко викладіть факти, що саме не так, які порушення зафіксовано.
— Пане Ростиславе, як часто перевіряють харчоблоки в лікарнях?
— Планова перевірка відбувається раз на рік. Позапланова — у разі надходження скарги від громадян.
— Які порушення виявляєте під час перевірок?
— Різні. Наприклад, незадовільний стан харчоблоку, недотримання санітарних норм приготування їжі, температурних режимів, несправне холодильне обладнання... Часто натрапляємо на працівників, які не проходили відповідних медоглядів.
— Не вірю своїм вухам! Працівники лікарняного харчоблоку ігнорують медогляд!
— І таке буває. До слова, якщо ми фіксуємо порушення харчового законодавства, то відповідальній особі загрожує штраф у розмірі 25 — 30 тисяч гривень.
— Якщо через харчування в лікарні у пацієнта погіршилося здоров’я, чи може він вимагати компенсацію за це?
— Так, — каже Ольга Василевська, адвокатка, експертка з медичного права. — Якщо у пацієнта погіршився стан здоров’я і є відповідний висновок лікарів, то слід звернутися до суду. Буде призначена експертиза, яка має встановити, що конкретно стало причиною погіршення стану здоров’я. У такому разі адвокат пацієнта має право вимагати всю потрібну документацію — які кошти виділяли на харчування пацієнта, яке меню було затверджено, хто постачав продукти, що закуповували тощо. І якщо доведуть, що харчування у лікарні було неякісним, то пацієнт може розраховувати на компенсацію.
ЗАМІСТЬ ВИСНОВКУ
Отже, що ми маємо в підсумку? Субвенція від МОЗу — мізерна. Збільшувати її у мінітерстві не планують. Кажуть, щоби про меню пацієнтів дбали місцеві органи самоврядування. Там же, звісно, теж кажуть, що бракує коштів. Усюди бракує коштів! А страждають від цього пацієнти.
У наступних номерах “Експресу” читайте про лікарні, де система харчування, незважаючи на погане фінансування, є прийнятною. Також розберемо досвід іноземних клінік.
І, звісно, сподіваємося на розмову з керівницею МОЗ Зоряною Скалецькою.
Також чекаємо листів від читачів. Не бійтеся афішувати порушення, які бачите в лікарнях. Разом ми зможемо зламати межі й розширити горизонти.
2 ГРИВНІ НА СНІДАНОК, 2 — НА ОБІД, 2 — НА ВЕЧЕРЮ
Також продовжуємо аналізувати вартість харчування в українських лікарнях на основі даних, які “Експресу” повідомили самі медзаклади та департаменти охорони здоров’я ОДА.
Чернігівська обласна лікарня. У цій установі може одночасно перебувати 690 пацієнтів. Фінансування на харчування на 2019 рік становить 1 476 468 гривень. Отже, на харчування одного пацієнта тут витрачають приблизно 6 гривень на день! Утім, як зазначили у лікарні, продукти на початку року медзаклад закуповував за рахунок благодійного фонду.
Херсонська обласна клінічна лікарня. На харчування одного пацієнта тут витрачають приблизно 5,5 гривні на день.
Одеська обласна клінічна лікарня. 10 гривень на день коштує сніданок, обід і вечеря одного пацієнта.
Харківська обласна клінічна лікарня. Тут на меню одного пацієнта витрачають орієнтовно 15 гривень на день.
Читайте також про те, що таке біполярний афективний розлад, на який хворіють приблизно 60 мільйонів людей на планеті
