“Коли з’явився дозвіл від МОЗ на вакцинацію дітей, я відразу ж записала у приватний медичний центр свого 13-річного сина, — розповідає 33-річна Таня Анітсой з Києва. — Пройшло все чудово. Лікар пояснив дитині, що буде робити, які можуть бути побічні реакції. Зробили вакцинацію, погуляли поряд з пунктом 30 хвилин, аби переконатися, що нема важких побічок, і поїхали додому”.
“Після першої дози в сина боліла рука і голова, тож він пропустив тренування у спортзалі. Після другої дози був тільки невеликий біль у руці”, — додає жінка. Таня каже, що вакцинація сина була для неї справою принциповою: “Я щепилась. Тож хотіла, аби і син мав захист від ковіду”.
44-річна Тетяна Охотник з Прикарпаття — за освітою біологиня, тож питання, вакцинуватися чи ні, в її сім’ї навіть не поставало. “Без вагань пішли з дітьми на щеплення, адже вважаємо, що вакцинуватись обов’язково треба. Моєму сину — п’ятнадцять з половиною років, а дочці — дванадцять з половиною, вони знають принцип дії вакцин, ми обговорювали це неодноразово. Крім болю в руці й невеликого підвищення температури у доньки, інших реакцій організму після щеплення не було. До речі, серед друзів дітей лише кілька вакцинувалося. Іншим не дозволяють батьки”.
“Я, мої батьки, рідні та друзі вакцинувалися ще влітку, — каже 33-річна Оксана Куровець з села Батятичі, що на Львівщині. — Побачила, що всі “живі” після щеплення, і наважилась вакцинувати 12-річного сина. Все пройшло чудово. З побічних ефектів лише був незначний біль у руці, але син навіть від знеболювального відмовився”.
Пані Оксана додає: її син єдиний в класі вакцинований. “Я дуже сподіваюсь, що інші діти теж щепитимуться проти ковіду”, — каже жінка.
42-річна Анжела Дубінська з Черкас каже, що щеплення її 13-річному сину запропонувала педіатрка. “Я сумнівалася, бо не знала про ризики ковіду для дітей. Та після роз’яснень лікарки без вагань вирішила вакцинувати дитину. Тим більше, що він уже хворів на коронавірус і мав досить тривалий і неприємний постковід”, — розповідає жінка.
“Ми з чоловіком — вакциновані, наші батьки — теж, — каже 36-річна львів’янка Ольга Кардаш. — Знаємо, що ковід — не дитяча забавка, а серйозна недуга з наслідками. Найстаршій дитині — 14, тож, як тільки з’явилась можливість вакцинуватись, записалися на щеплення. З документів, крім згоди одного з батьків, була потрібна лише довідка про те, що зроблено всі щеплення, — у пункті масової вакцинації нас попросили зробити копію і залишити в них.
Наразі донька отримала першу дозу “Пфайзеру”. З побічних реакцій — температура на другий день до 37,2 і біль у руці. На момент вакцинації вона була другою щепленою дитиною в класі”.
“Я — мати двох дітей, — розповідає 34-річна львів’янка Олена Петровська. — Вирішила вакцинувати їх проти ковіду, адже бачу, що діти також хворіють, і ніхто із них не застрахований від ускладнень. Аби уникнути цього і не боятись — ми вакцинувались. Після щеплення мій Данило поїхав на заняття з плавання. Проплив 3 кілометри у відкритому басейні. До речі, я сфотографувала момент, коли сина вакцинували, закинула в батьківський чат і підписала “Данило готовий йти до школи”. Сподіваюсь, мені вдалося надихнути когось вакцинувати і своїх дітей!”
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, чому ліки не можна викидати у смітник чи зливати у каналізацію
