Ще навчаючись в університеті, я мріяв про те, щоб зробити собі татуювання, але все ж не наважився. Тривалий час про людей, які мають тату, думали стереотипно: хулігани, вживають алкоголь та наркотики, схильні до насильства і так далі. Та, попри це, сьогодні татуювання стають щораз популярнішими, а особливо — серед молоді.
Чому люди роблять тату? Серед мотивів нанести татуювання люди в різних опитуваннях відзначають релігійні причини, приналежність до субкультур, підкріплення власної ідентичності та ствердження незалежності (частий мотив серед підлітків). Серед чоловіків поширена така мотивація: тату — це ознака мужності чи відваги. Жінки часто наносять його для посилення свого іміджу або як символ соціального опору. На останньому місці серед поширених причин — мода.
До речі, з кожним роком зростає кількість людей, які кажуть, що зробили татуювання на пам’ять про зцілення чи подолання тяжких (часто травматичних) періодів життя.
Та перейдімо до більш дражливої теми: зв’язку тату і психічних розладів. Починаючи з 1940-х років, в наукових колах неодноразово ширились повідомлення про те, що частота нервово-психічних розладів у татуйованих осіб вища, ніж в тих, хто не має тату.
Такі дослідження частково беруть свій початок з даних поширеності проблем з психічним здоров’ям серед військових, які були на службі у період Другої світової війни (90% з них мали татуювання на честь коханих чи загалом на любовну тематику).
Серед найпоширеніших діагнозів у тих, хто мав тату, психологи називали розлади особистості, шизофренію, проблеми з вживанням алкоголю чи наркотичних речовин.
Опитування, проведене три роки тому, також показало певний зв’язок між тату і психічними розладами. Тоді 30% з 2800 опитаних у США повідомили, що мають діагноз психічного розладу, з них 42,3% мали татуювання. Для порівняння, серед тих, хто ніколи не мав суттєвих проблем з психічним здоров’ям, татуювання було у 28% випадків.
Утім отримані дані не свідчили про причинно-наслідковий зв’язок між тату і психічними розладами. Під час роботи з людьми, які мали проблеми з психічним здоров’ям, я теж неодноразово зустрічав тих, хто наносив собі татуювання. Імовірно, у деяких випадках ішлося про екстерналізацію внутрішніх конфліктів та проблем. Тобто мова про непряме представлення зовні внутрішніх переживань чи переконань, або приписування об’єктам зовнішнього середовища внутрішніх образів.
Моїм основним принципом роботи з такими пацієнтами було дослідити мотивацію нанесення татуювання. І з кожною новою зустріччю я розумів, що тату не були свідченням схильності людини до депресії, панічного розладу чи проблем з контролем імпульсів. Разом з тим навряд чи татуювання зменшувало їхню тривожність, невпевненість у собі, чи вберігало від депресивного стану, підвищуючи самооцінку. Утім кожний малюнок мав особистий, символічний зміст для людини й часто нагадував про важливі моменти у житті, шлях, який довелося пройти, чи ціну, яку довелося заплатити.
Працюючи з людьми, які мали проблеми з психічним здоров’ям, я неодноразово зустрічав тих, хто наносив собі татуювання.
Шайна Алі, докторка наук з питань психічного здоров’я, яка викладає в кількох університетах штату Флориди, вважає, що сам процес прийняття рішення нанести тату, є набагато глибший, ніж здається на перший погляд. Наприклад, тату у вигляді зірки для когось може бути лише зіркою, а для когось може означати, наприклад, згадку про якусь втрату. У контексті цього є думка, що татуювання може стати частиною процесу психологічного зцілення людини, допомагаючи в усвідомленні та узагальненні отриманого досвіду.
У 2018 році Фундація психічного здоров’я Великобританії запустила у соцмережах проект "Татуювання, натхненні вашим досвідом психічного здоров’я" та зібрала історії людей, які, подолавши депресію та тривожні розлади, зробили татуювання, щоб нагадати собі, що вони можуть пройти через труднощі. Люди ділилися тим, як тату надихають їх підтримувати психічне здоров’я, нагадують про сильні та слабкі сторони, про сфери життя, якими пишаються і над якими готові працювати. Зокрема, мені сподобалась історія про тату зі словами "Comfortably Numb" на честь однойменної пісні культового гурту Pink Floyd, яка дозволила людині у підлітковому віці пройти крізь життєві труднощі.
Висновок. Так, частина людей не готові прийняти тату ні як мистецтво, ні як прояв особистісного самовираження і вважають їх лише псуванням шкіри і завданням собі шкоди. Щоправда, звісно, часом під впливом стійких переконань, які є проявами психічного розладу, люди наносять татуювання як з метою нашкодити собі, так і з метою захистити себе. Також слід пам’ятати, що можливість спілкуватися зі світом про свої проблеми через татуювання не варто розглядати як ефективний спосіб їх подолання. Хоч тату і справді може стати корисним нагадуванням, яке буде мати позитивний ефект для вас.
Пропонуємо вашій увазі текст науковця Імунітет проти раку: як це працює.
