Дозріли калина й чорноплідна горобина. Варто запастися ними на зиму, кажуть знавці народної медицини. І пояснюють — чому.
— Червона калина — це рослина з родини адоксових, а чорноплідна горобина (аронія) — з родини розоцвітих, — каже Олена Баклюкова, травознайка, дослідниця народної медицини. — Їх часто вирощують з декоративною метою, тобто просто для краси, але їхні плоди — справжній скарб.
Наприклад, у калині вітаміну С майже в 1,5 раза більше, ніж у цитринах. А ще є вітаміни А, С, Р, К, Е, пектини, фітонциди, амінокислоти. Присутні в калині й мінерали: йод, магній, фосфор, залізо, калій, кальцій. За вмістом заліза калина не поступається чорниці та шипшині. Корисна калина й при цукровому діабеті, адже її сік має цукрознижувальну дію. А сік з медом — ефективний засіб проти кашлю.
— А чим корисна чорноплідна горобина?
— Її унікальність — у великій кількості йоду (6 — 10 мкг на 100 г свіжих плодів). Водночас у ній є багато вітамінів, чимало інших корисних мікроелементів. Аронію рекомендують споживати при патологіях щитоподібної залози на тлі йододефіциту й при схильності до кровотеч, адже ці ягоди мають високу капiлярозмiцнювальну активність.
Щоправда, через високий вміст кислот і аронія, і калина небажані для людей з виразковою хворобою шлунка, особливо у стадії загострення. Чорноплідна горобина протипоказана тим, хто має низький артеріальний тиск.
— Як краще заготовити ці ягоди на зиму?
— Важливо зібрати їх до перших приморозків. Адже перемерзлі ягоди втрачають форму й частково корисні властивості, швидше псуються. Висушені плоди добре зберігаються підвішеними в полотняних мішечках, у прохолодному місці, яке провітрюється. Сухі ягоди можна запарювати разом з чаєм чи варити з них кисіль. Калина добре смакує, якщо її перетерти з медом чи цукром, а з аронії виходить дуже смачне варення, сиропи, соки, настоянки.
