370 медиків-волонтерів з усієї країни щодня допомагають маленьким українцям. З якими запитаннями до них звертаються найчастіше і як скористатись такою консультацією?
Однією з перших до проекту долучилася лікарка Олена Вовк. “Про те, що розробляється такий чат-бот, я дізналася від друзів, — каже 36-річна дитяча отоларингологиня. — Вирішила стати його частиною. Мене мотивувало бажання допомогти людям чим можу.
Найчастіше до мене по консультацію звертаються з такими симптомами, як біль у вухах, закладеність носа і кашель. Одна із причин згаданих станів — холод та вологість у підвалах, бомбосховищах, де люди змушені перебувати тривалий час, неможливість регулярно бувати на повітрі. Мені пишуть пацієнти, в яких доступу до аптек немає, у їхньому розпорядженні лише якийсь набір препаратів з домашньої аптечки. Моє завдання — пояснити, яким із наявних препаратів і як можна скористатися.
Одним із найскладніших випадків було звернення 11-річного пацієнта з ознаками гострого тонзиліту. Він хворів п’яту добу: температура понад 39 градусів, сильний біль у горлі, брак апетиту. Мама з хлопчиком перебувала на дачі в родичів на Київщині. Я призначила лікування. Із дитиною вже все гаразд”.
“Багато людей не можуть сьогодні звернутися до лікаря очно з багатьох причин: хтось виїхав за кордон, хтось перебуває у зоні бойових дій і не має змоги вийти з бомбосховища, — додає 31-річна Світлана Марковцева, ортопедка-травматологиня, яка також долучилася до проекту. — Я дуже хотіла і хочу допомагати українцям, які тепер у важкій ситуації. Батьки і діти мають розуміти: вони не самі, ми поруч, допоможемо.
Як відбувається прийом?
Якщо є можливість, батьки використовують відеозв’язок, я оглядаю дитину, хтось з дорослих у цей час розповідає, що її непокоїть. Також, якщо є додаткові результати аналізів, виписки, анамнез хвороби, фото всіх цих документів мені надсилають через месенджер. Це майже такий самий огляд, як очний”.
Зі слів лікарки, найчастіше до неї звертаються батьки малят до року, які не встигли потрапити на плановий прийом через реалії війни, або батьки діток, які мають травми.
42-річна педіатриня Анжела Клименко долучилась до допомоги понад три тижні тому.
“Роботи дуже багато і вдень, і вночі, — каже вона. — До мене звертаються, наприклад, із симптомами отруєння або дерматологічними проблемами. Адже діти, які ховаються в бомбосховищах, не мають змоги прийняти ванну, їдять, що є, плюс знервовані. Також за цей час вдалося навіть декілька хірургічних випадків виявити, зокрема апендицит і гостру затримку сечі...”
Лікарка додає, що часто люди не до кінця розуміють, навіщо створено цей бот. Тому відправляють аналізи річної давності, аби поглянули, бо раніше такої можливості не було. Або ж ходили на консультацію до трьох лікарів і хочуть спитати, чи правильний діагноз.
“А декілька днів тому мама дівчинки питала, як віддячити, — хотіла гроші надіслати. Я чемно відмовилася і сказала: якщо має можливість і бажання — нехай перекаже ці кошти на потреби ЗСУ”, — зазначає медик.
ЯК ПРОКОНСУЛЬТУВАТИСЯ?
“Проект “Дитячий лікар на війні” реалізовано командою волонтерів і менторів, — розповідає Тетяна Єременко, проектна менеджерка. — Його запуск тривав близько п’яти днів. “Дитячий лікар на війні” працює безплатно. Для онлайн-консультації треба знайти бот у телеграмі (за посиланням https://t.me/childrens_doctor_at_war_bot), натиснути “Шукаю лікаря” і обрати спеціаліста, допомога якого вам потрібна. Наразі сервіс надає консультації таких фахівців: педіатр, отоларинголог, ортопед-травматолог, невролог, дерматолог, психолог, кардіолог, гастроентеролог, алерголог, неонатолог, ендокринолог, офтальмолог, гінеколог”.
МЕДИКИ, ДОЛУЧАЙТЕСЯ!
Якщо ви лікар — можете підтримати проект.
“Щоб зареєструватися у системі як фахівець, лікарі-волонтери можуть зайти у бот і обрати опцію “Я лікар”, далі обрати відповідний фах, — додає проектна менеджерка. — Реєструючись далі, потрібно внести такі дані, як номер диплома, ПІБ тощо. Зареєстровані лікарі можуть надавати онлайн консультативну допомогу у зручний для них час.
Коли батьки дитини надсилають заявку на допомогу, бот розсилає повідомлення відповідним фахівцям.
Перший з них, який відповів на сповіщення, зв’язується з батьками у приватному чаті, де вони домовляються про зручний спосіб консультування (телефонний дзвінок, чат у месенджері, zoom-дзвінок). Для інших фахівців сповіщення автоматично видаляється.
