Лише за один тиждень у Львові трьом хворим на ковід (чоловікам 60, 63 та 65 років) довелось ампутовувати кінцівки. Причиною хірургічного втручання став тромбоз, викликаний коронавірусною
інфекцією. А загалом таких ампутацій у 8-й лікарні міста провели вже 15.
“Троє пацієнтів, яким довелось нещодавно ампутувати кінцівки, потрапили до нас у важкому стані. Їхні ноги були набряклі, колір шкіри варіювався від блідо-синього до фіолетово-рожевого, — розповідає Ігор Стояновський, завідувач відділення хірургії 8-ї міської клінічної лікарні Львова. — Кожен з них скаржився
на тягучий біль у ногах.
Всі вони були невакциновані (!) і нещодавно перехворіли на коронавірус. Тромбоз у них тривав від 3 до 5 тижнів — за цей час стали відмирати тканини кінцівок. Відтак без ампутації неможливо було обійтися”.
“А в нас був пацієнт під 60 років, який перед цим перехворів на коронавірус. До клініки його привезли вже тоді, коли після тромбозу термінального відділу аорти минуло 8 — 9 годин. Незважаючи на те, що тромби з аорти видалили, настала незворотна ішемія (зупинка кровопостачання) кінцівок. Закінчилось усе погано — пацієнта не вдалось врятувати, — каже Олексій Родіонов, судинний хірург Національного військово-медичного клінічного центру. — Загалом же, нині до флебологів звертаються вдвічі більше пацієнтів, ніж до пандемії ковіду. Вірус настільки агресивно впливає на функцію згортання крові, що маємо навіть випадки ретромбозів — коли тромби утворюються там, де ми вже провели операції з їхнього видалення”.
— Чому ковід викликає тромбоз — які тут механізми спрацьовують?
— Імунні білки, які борються з ковідом, змушують тромбоцити помилковим чином злипатися і утворювати згустки. Крім того, у деяких пацієнтів із важким перебігом ковіду фіксували викид у кров хімічних речовин, що додатково провокують утворення тромбів, — пояснює Роман Козинець, судинний хірург, флеболог. — Найчастіше тромби при ковіді виникають у легенях, утім нерідко страждає також кишківник та нижні кінцівки.
Тромбоз як ускладнення виникає не лише в розпал хвороби, але й після повного одужання.
— Як лікують цю хворобу — адже ж не завжди все завершується ампутацією...
О. Родіонов:
— Якщо діяти вчасно — у перші години після тромбозу, то може спрацювати тромболітична терапія — пацієнтові призначають препарати, які розсмоктують тромби. Якщо ж після тромбозу минуло декілька годин, виконуємо пряму тромбоктемію — це оперативне втручання, при якому відкривається доступ до артерії, яка тромбована, і звідти видаляються тромби по її довжині. Якщо ж від гострого артеріального тромбозу минуло більше як 6 — 8 годин, то є великі ризики, що кінцівку не вдасться врятувати. Порушення кровотоку спричинить до того, що вона почне відмирати, гнити.
— Хто у зоні ризику тромбозів?
Р. Козинець:
— Хворі на діабет, атеросклероз, особи з надмірною вагою і ожирінням, а також — курці.
О. Родіонов:
— Крім того, ризик тромбозів більший у тих пацієнтів, які мають генетичну схильність, варикозну хворобу, серцево-судинні недуги. Ковід для них може стати точкою запуску цього ускладнення. Тому ці пацієнти після перенесного коронавірусу повинні перебувати під особливим наглядом сімейного лікаря.
— Як діагностувати тромбоз?
— Є спеціальний аналіз крові — Д-димер. За його показниками лікар може призначити пацієнтам препарати для розрідження крові.
І. Стояновський:
— Додам, що утворення тромбу небезпечне для життя — його відрив від стінки вени може викликати миттєву смерть.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про карантинні правила, які діють за кордоном
