30-річний Микола Бігун — лікар-радіолог із шестилітнім стажем. Працює в мережі приватних клінік. Також він — член Асоціації радіологів України та член Французької асоціації радіологів.
“Лікарю, роз’ясніть, яку дозу радіації отримує людина під час рентген-обстеження? Наскільки ця радіація небезпечна? У мене за цей рік — уже два переломи, тож рентгенів доводиться робити чимало. I я непокоюсь, чи не зашкодить це мені”.
Микола Олещук, 45 років, Чернігівщина
— Слід розрізняти вплив цифрової рентгенографії (більш сучасний метод) та аналогового приладу — варіанта ще радянських часів. В аналоговому приладі дози опромінення вищі, ніж у цифровому. А загалом доза залежить від ваги людини та ділянки опромінення. Наприклад, якщо пацієнт вагою 70 кілограмів буде опромінювати руку з допомогою аналогового приладу, то отримає 0,07 мЗв. У випадку цифрового приладу — 0,02 мЗв, що дуже і дуже мало. Утім і показник аналогового рентгенапарата не є небезпечним для здоров’я. Зрештою, рентгенівське випромінювання не накопичується в організмі. Однак робити його часто не можна — лише за призначенням лікаря, який визначає доцільність такої процедури.
До рентгенографії, варто знати, немає протипоказів. Цей вид обстеження часто застосовується при переломах, травмах, при пневмонії.
“Мені при значи ли рентген цифровим методом. Сказали, що це трохи дорожче, але якісніше. У чому різниця між цифровим і аналоговим методами?”
Людмила, 47 років, Вінниця
— Технологія роботи рентгенапарата полягає у тому, що джерело випромінювання (рентгенівська трубка) виділяє частинки, які “бомбардують” ті тканини, через які проходять. Детектором в аналоговому варіанті виступає плівка. У цифровій версії — касета, схожа на матрицю мобільного телефону. Їй потрібна менша кількість рентгенівських пучків, щоб добре зафіксувати зображення.
“Знайома медсестра розповідала, що флюорографія легень менш шкідлива, ніж комп’ютерна томографія. Чи це справді так? I який із цих методів достовірніший?”
Анна Олегівна, 62 роки, Хмельниччина
— Флюорографія є безпечним методом, адже доза опромінення у цьому випадку дуже низька (близько 0,05 мЗв). Та її використовують нечасто, адже якість зображення тут невисока. Чого не скажеш про комп’ютерну томографію, яка видає тонкозрізове сканування. Товщина зрізу сягає від 0,3 мм до 5 мм. Утім цей метод дає і більше променеве навантаження. Приміром, людина вагою 70 кілограмів зазнає опромінення від 2,8 до 3,1 мЗв. КТ не рекомендовано робити часто, утім чіткої кількості немає — необхідну частоту визначає лікар залежно від хвороби пацієнта.
“Під час вагітності зламала руку. Лікар призначив рентген кисті й сказав, що це абсолютно безпечно. Та мені все ж цікаво, які є ризики для дитини?”
Ксенія Іванів, 35 років, Буковина
— Рентген у першому триместрі становить певний ризик, адже саме тоді відбувається закладення головних органів плоду, на які випромінювання може негативно вплинути. Щоб уберегти дитину від впливу променів, пацієнтці одягають на зону таза та живота свинцевий халат, а саме зображення діафрагмують так, аби воно не включало проекцію на згадані зони. Найкраще робити це власне цифровим рентгеном.
“Лікар скерував на КТ. Сказав, що жодних протипоказів до обстеження у мене немає. А в клініці, куди я прийшла, попросили результат аналізу на кретинін та сечовину. Без нього відмовлялись робити КТ. Навіщо цей аналіз? I як мені знати, чи маю реальні протипокази до КТ, якщо роблю таке обстеження вперше?”
Олександра Денисівна, 63 роки, Прикарпаття
— Під час КТ для отримання максимально розгорнутого результату обстеження застосовують контраст, який передбачає введення йодовмісної речовини. У більшості видів обстежень КТ контраст потрібен. Тому абсолютним протипоказом до КТ із застосуванням контрасту є алергічна реакція на йод. А здати аналіз на креатинін та сечовину треба, оскільки ці два показники визначають, як працюють нирки, а отже, можна передбачити, чи впораються вони із фільтруванням контрасту. Зазвичай це відбувається за 3 години. Але в пацієнтів із порушеною функцією нирок він може залишатися в організмі довше. Тож лікар разом із таким пацієнтом мають визначити, чи не краще відмовитись від КТ і, можливо, обрати інший тип обстеження. Наприклад, МРТ, де для більшості видів діагностики контраст не потрібен.
“А мені завжди було цікаво — чому на рентгенівському знімку зображення кісток виходить білим?”
Маргарита Руденко, 53 роки, Тернопільщина
— Пучкові рентгенівських променів пройти через жир і м’язи, які за своєю консистенцією м’які, легше, тому вони на знімку — темні. А от кістки — тверді, тож через нижчу проникність на знімку мають світлий колір.
“Я ношу на тілі хрестик, але перед рентгеноскопією лікарі завжди його просять зняти. Чому так?”
Вікторія Григорівна, 36 років, Одеса
— Це потрібно для кращої якості зображення. Тверді об’єкти мають більшу щільність і можуть псувати знімок.
“Чому не можна робити обстеження в одязі? У приміщеннях, де проводять дослідження, часто дуже холодно, а металеві апарати неприємні на дотик”.
Світлана, 39 років, Миколаївщина
— Гудзик чи складка на одязі мають різну щільність і можуть спричиняти викривлення зображення. Зображення вважається діагностично цінним, якщо під час дослідження тіло оголене.
“Моя донька хоче вступати у медичний навчальний заклад і цікавиться радіологією. Та я побоююся цього фаху. Хочу дізнатися, наскільки радіологічні процедури шкідливі для самих медиків?”
Олексій, 34 роки, Волинь
— У радіології є поняття захисту, яке базується на відстані, часі та екрануванні. Що далі я перебуваю від джерела опромінення, що менше часу біля нього проводжу та більше діафрагмування зображення застосовую, то меншим буде показник мого опромінення. Зазвичай для безпечної роботи достатньо лише методу відстані — перебувати за десяток метрів від рентгенівської трубки. Радіаційний промінь не досить потужний для проникнення з такої відстані. До того ж ми маємо персональні дозиметри, які визначають сумарну дозу радіації, накопичену за 2 — 3 місяці роботи. Отож можемо стежити за цим показником.
“Моєму племіннику призначили МРТ головного мозку. Але обстеження не змогли провести — у нього почалась панічна атака. Чому таке стається і як можна допомогти людині спокійно пройти обстеження?”
Іван Степанович, 55 років, Закарпаття
— Особливістю МРТ є специфічний шум під час процедури, який деякі пацієнти не сприймають. Пацієнтам, яким сканують голову, можна одягати беруші, аби заглушити звук.
“Я маю кардіостимулятор. Чи можна мені робити МРТ?”
Галина Петрівна, 67 років, Львів
— Наявність кардіостимуляторів — протипоказ до МРТ, як і наявність спеціальних інсулінових помп та спіралей у судинах головного мозку. А от протези кінцівок, колінних чи кульшових суглобів, титанові пластини, які встановлюють при переломах, не є протипоказом. До речі, під час МРТ не відбувається опромінення. Метод отримання зображення базується на збудженні молекул водню в організмі людини. Тож такий метод обстеження без застережень підходить дітям будь-якого віку і вагітним.
“Моя онука під час вагітності у кожному із триместрів має робити УЗД. У наші часи такого не було, і я хвилююсь — чи не зашкодить це їй. Чи немає там радіації?”.
Валентина Олегівна, 70 років, Прикарпаття
— УЗД — абсолютно нешкідливий метод обстеження. Він базується на тому, що датчик посилає ультразвукові хвилі. Різні тканини людського організму по-різному відбивають ці хвилі. Лікар на екрані вловлює зображення відбитих звукових хвиль. Також варто зазначити, що ультразвук, як хвиля, не ушкоджує і не нагріває тканин організму людини. Тому не варто хвилюватись за онуку: УЗД під час вагітності — це нормально, безпечно і потрібно.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, як працював парламент у 2021-му