Ця історія сталася в Одесі. 101-річна Євгенія Авраменко, яка захворіла на Covid-19, неабияк налякала своїх рідних. Утім саме завдяки їхньому старанню та своїй силі волі жінці вдалося побороти важку хворобу.
“Ми захворіли на початку березня всією родиною, — розповідає 38-річна Олена Оробей, онука старенької. — Почалося у нас усе однаково — з нежитю, підвищення температури, відчуття слабкості. Я легко перенесла недугу. А от бабуся Євгенія — ні. У перші дні вона була дуже слабкою. Не вставала з ліжка, а на шосту добу хвороби навіть нічого не пила і не їла. Сімейна лікарка порадила викликати “швидку”. Але медики нам сказали: “Ми не можемо вас госпіталізувати, вільних місць немає”.
Пані Олена попросила лікарів, які прибули на виклик, показати їй, як у домашніх умовах поставити крапельницю. Далі змайструвала саморобну підставку для цього біля стіни у бабусиній кімнаті.
“Опісля я стала самостійно вводити бабусі антибіотики. Ставила капельницю двічі на день, давала також препарати для кращої роботи серця, які нам порекомендували медики, — каже пані Олена. — А коли у бабусі сатурація знизилася до 80 — 84%, з допомогою волонтерів дістала концентратор кисню і під’єднала його”.
Та, попри всі зусилля онуки, бабусі легше не ставало. “На другий тиждень недуги у неї почали набрякати кінцівки, — каже жінка. — А ще вона марила і виривала внутрішньовенні крапельниці, скидала маску... Я весь час була поряд, аби перешкоджати їй у цьому”.
Медики також порадили онучці поставити бабусі зонд для годування, з чим та теж успішно впоралась.
“Я годувала її через зонд. Це були дуже важкі дні. Я втомлювалась, але не втрачала надії, що бабуся одужає”, — каже пані Олена.
Щодня на ліки онука витрачала 2 — 3 тисячі гривень, а загалом лікування коштувало їй 50 тисяч гривень. “На третій тиждень недуги бабусі трішки покращало, і вона почала їсти зі шприца, — розповідає пані Олена. — А вже невдовзі я годувала бабусю з ложечки — варила для неї поживні бульйони з риби та м’яса. День у день бабусі ставало краще — і врешті вона одужала!”
Нині пані Євгенія сама ходить по квартирі, добре їсть і вдячна онуці за таку турботу.
“Я — колишня лікарка, — каже пані Євгенія. — І знаю, яка це важка праця — боротися з недугою! Я дуже щаслива, що одужала, і мрію невдовзі вийти на свою першу після хвороби прогулянку!”
“Наша бабуся любить море і сонце. До хвороби завжди була дуже активна. У цьому й криється її секрет довголіття. А ще — в оптимізмі та силі духу!” — додає Олена Оробей.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, як вакцинуватися проти ковіду в Польщі
