"Американський психотерапевт Александер Ловен писав: "Якщо ви схильні пригнічувати свої почуття, якщо ви не можете виплакатися, то, найімовірніше, у вас буде порушення дихання, — каже Ольга Чепур, — психологиня-практик. — Якщо в затримуєте в собі почуття, то й грудна клітка буде затримувати в собі повітря". Саме тому чоловіки, які воліють стримувати сльози, частіше мають серцеві хвороби".
"Людина, згідно з теорією транзактного аналізу у психології, народжується із чотирма базовими емоціями: це страх, гнів, сум і радість, потім додаються огида і палітра любові, — додає Марія Фабричева, психологиня. — Якщо сум і сльози під забороною (чи то внаслідок виховання, чи то під впливом умовностей суспільства), тоді автоматично запускаються інші
емоції, найчастіше йдеться про гнів.
Загалом емоція, яку проживає людина у відповідь на певний подразник (у нашому випадку — сльози), триває орієнтовно 20 — хвилин. Коли ми в цей час стримуємо сльози, то натомість виникає відчуття, ніби щось нас душить, може пришвидшитися серцебиття.
Якщо ми постійно стримуємо емоції й не даємо собі плакати, це може спричинити виникнення психосоматичних хвороб,
проблем із серцево-судинною чи сечовидільною системами. У мене була пацієнтка, яка часті позиви до сечовипускання, лікувала цистит, утім корінь проблеми був у забороні емоції суму і стримуванні сліз".
Як трактує сльози Церква і як реагувати, якщо поруч хтось плаче? Відповіді на ці питання — у новому номері газети Експрес.