Через повномасштабну війну десятки тисяч чоловіків та жінок були змушені покинути свій дім, аби боронити Україну. Вдома на мужніх захисників та захисниць чекають рідні, і чи не найважче у цій ситуації — дітям. Як допомогти дитині пережити таке тимчасове розлучення?
— Тато чи мама — на війні, і це, безперечно, великий стрес для дитини. Як допомогти їй впоратися із такою непростою ситуацією?
— Наголошуйте, що відчувати тривогу, сум, страх, безпорадність — це нормально, — радить Олена Скорик, дитяча психологиня. — Не приховуйте своїх емоцій, адже вдавати у розмові з дитиною, що все гаразд, силувано усміхатись, а потім йти у ванну, щоб поплакати, — поганий варіант. Раджу пояснити дітям, чому ви почуваєтеся саме так. Тоді й дитина скаже вам, що думає, через що хвилюється. Після цього вам обом стане легше.
Наприкінці розмови обов’язково створіть в уяві дитини своєрідний “острівець безпеки” — запевніть її, що все буде добре, ми віримо в Україну, у наші ЗСУ, у нашого тата чи маму. Підкріпіть цю віру історіями перемог — героїв з казок чи улюблених мультфільмів.
— Дитина дуже сумує, бо рідної людини немає поруч. Чи можна тут якось зарадити?
— В історіях, які ви розповідаєте дитині, можуть фігурувати тато чи мама, яких зараз нема поруч. Особливо добре працюють на настрій дитини приємні спогади — варто згадувати подорожі, візити, будь-які спільні справи з минулого. Можна переглядати фото та відео з сімейного архіву.
Раджу також придумати “чарівну фразу” або вивчити нову молитву. У важкий момент, коли дитина дуже сумує, пропонуйте промовляти її і наголошуйте — ця фраза чи молитва полетить прямо до тата чи мами, охоронятиме його/її, надасть підтримку.
— Чи варто організовувати телефонні розмови дитини з батьками, які перебувають на війні?
— Чимало людей кажуть, що не хочуть травмувати дитину, бо після коротких розмов з рідною людиною, яка перебуває на фронті, вона може плакати чи сумувати ще більще. Я з цим категорично не згодна. Таке спілкування — корисне для дитини, вона почуватиметься краще і впевненіше. Тому якщо хтось з батьків має можливість зателефонувати додому із зони бойових дій, обов’язково залучайте дитину до спілкування. Якщо є труднощі зі зв’язком, можливо, зможете отримати хоча б голосові повідомлення з фронту. Важливо, аби той, хто на фронті, казав дитині впевнено: війна — тимчасова, я повернусь додому, ми знову будемо разом.
— Як дитина може підтримати маму чи тата на війні?
— Можете зробити з дитиною окремий альбом із малюнками для тата/мами, який подаруєте під час зустрічі, або виготовити оберіг чи талісман з підручних матеріалів, який можна надіслати на фронт через волонтерів. Це дуже важливо, адже дитина вкладатиме у таку роботу свою любов, водночас полегшуючи внутрішні переживання.
— А чого робити не варто?
— Наприклад, вживати фрази на зразок “будь слухняний, бо тато воює”, “швидко засинай, бо мама на фронті”. Вони можуть посилити стрес — дитина хотітиме це виконати, але не завжди зможе.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, як допомогти дитині пережити емоції у час війни
