У кожного, напевно, була ситуація, і не раз, коли, вийшовши з дому, починаємо панікувати й згадувати — чи вимкнули праску з розетки, чи перекрили газ і воду, чи не залишили на плиті чайник. Звідки ця забудькуватість?
— Можливість людини зберігати інформацію і використовувати її у потрібний момент забезпечується нашою пам’яттю. Забудькуватістю зазвичай страждають люди, яким понад 50 років, однак і в більш молодому віці можуть спостерігатися певні проблеми, — пояснює лікар-невролог Анатолій Німчук. — Забудькуватість може бути тимчасовою. Наприклад, людина у певний момент не може згадати назву предмета чи фільму, ім’я співрозмовника тощо.
— Чому так стається?
— Переважно причиною зниження пам’яті в молодому віці є депресія і тривога, — додає Євген Скрипник, лікар-психіатр, невролог. — Коли людина зосереджена на своїх внутрішніх переживаннях, порушується увага й фіксація інформації на деякий час. Також забудькуватість може спостерігатися у людей, які щодня повинні запам’ятовувати великий обсяг інформації. Це нормально. Так мозок захищає себе від перенавантаження. Крім того, до факторів, які провокують погіршення пам’яті, відносяться: зловживання спиртним; куріння; гіповітаміноз, зокрема дефіцит вітаміну В1 (тіаміну), який потрібен для адекватної роботи центральної та периферійної нервової систем; вживання деяких лікарських засобів, як-от снодійних, антидепресантів. А також — перенесені черепно-мозкові травми, гормональні порушення, пухлини в мозку.
— А чи може постійна забудькуватість бути ранньою ознакою хвороби Альцгеймера — захворювання нервової системи, яке поступово призводить до втрати пам’яті?
● Є. Скрипник:
— Так. Якщо симптоми забудькуватості часті й серйозно впливають на повсякденне життя, то краще проконсультуватися з лікарем, щоб виключити розвиток небезпечних недуг, зокрема й хвороби Альцгеймера.
На жаль, немає якоїсь чарівної пігулки, уколу чи крапельниці для покращення пам’яті. Проблеми з пам’яттю — вторинні, тому й лікувати треба хвороби, стани, коригувати спосіб життя. Зокрема, для покращення пам’яті важливо постійно тренувати мозок — читати книжки, вчити іноземні мови, розв’язувати кросворди, освоювати нові музичні інструменти тощо. Адже наш мозок потребує тренування так само, як і наше тіло.
● А. Німчук:
— А ще — варто багато рухатися, робити зарядку. Адже під час фізичних навантажень в організмі виробляється гормон іризин, який покращує пам’ять і знижує ризик розвитку хвороби Альцгеймера. Постійне недосипання також може позначитися на роботі пам’яті. Тому варто спати не менш як сім годин щодня.
