Цей неприємний стан, мабуть, знайомий чи не кожному. Коли під час подорожі автомобілем, поїздом, літаком чи човном раптово стає погано, з’являється нудота й запаморочення. Захитування не несе загрози для життя, але може зіпсувати поїздку.
— Захитування, або “морська хвороба” (кінетоз) виникає внаслідок монотонних коливань, — розповідає лікар-оториноларинголог Вадим Бойко. — Природа цього синдрому — дисфункція вестибулярного апарату, що розташований у півколових каналах внутрішнього вуха. Під час подорожі, наприклад, автотранспортом, головний мозок сприймає суперечливу інформацію. З одного боку, рецептори внутрішнього вуха оцінюють обстановку в рухомому транспорті як статичну, адже тіло під час поїздки не рухається. Водночас зорова система фіксує переміщення у просторі. Коли ці частини надсилають суперечливу інформацію, мозок не розуміє, чи ви рухаєтеся, чи залишаєтеся нерухомими. От і виникає цей неприємний стан.
— Які його прояви?
— У кожної людини захитування проявляється індивідуально. Але зазвичай виникає нудота, блювання, підвищена пітливість, блідість, біль голови, може з’являтися прискорене серцебиття, — додає невролог Анатолій Німчук. — За спостереженнями лікарів, від “морської хвороби” впродовж усього життя страждають 5 — 10% населення.
Схильність до захитування частіше може проявлятися у дитинстві та зникати з віком. До 12 — 14 років вестибулярний апарат недорозвинений, тому діти потерпають від “морської хвороби” в транспорті частіше, ніж дорослі.
— Про що може сигналізувати такий стан? Чи небезпечний він для здоров’я?
● А. Німчук:
— Такий стан хоч і неприємний, але не є ознакою серйозного захворювання. Він може виникнути у будь-кого за певних обставин. Спровокувати заколисування може, скажімо, переїдання перед поїздкою, сильні та різкі запахи, читання у транспорті, перегляд фільмів, нестача повітря. Та щойно людина полишає джерело заколисування, наприклад, виходить з автівки чи літака, симптоми слабшають, а згодом зникають.
— Що робити людям, схильним до захитування? Які поради можете дати?
● В. Бойко:
— Сідати за можливості в місцях, де менше захитує. Зазвичай це передні сидіння автівки чи автобуса, перші вагони потяга, середня частина корабля, а в літаку — сидіння на рівні крил. Під час руху автотранспортом варто дивитися вперед, бажано на якийсь далекий нерухомий об’єкт. Або ж можна відкинути голову назад на 30 градусів, заплющити очі й спробувати заснути. Не варто розташовуватися обличчям у напрямку, протилежному до руху, бо це провокує посилення симптомів. Можна взяти в дорогу тверді імбирні чи м’ятні цукерки, які добре впливають на моторику шлунка, змінюють фокус уваги й полегшують симптоми захитування.
Перед поїздкою варто утриматися від вживання жирної та солодкої їжі, спиртного й сильногазованих напоїв. Ідеальний варіант — невелика порція легкої страви, котра швидко перетравлюється. Також не бажано під час руху читати книжку чи переглядати новини в телефоні.
— Чи допоможуть впоратися з цією проблемою медикаменти?
● А. Німчук:
— Якщо знаєте про свою схильність до захитування, за годину-дві до поїздки можна вжити відповідні ліки. Вони безрецептурні, тобто кожен може придбати їх без консультації лікаря. Проте такі препарати здатні викликати побічні дії, як-от сухість у роті, сонливість, тож їх не бажано давати дітям до двох років.
Зауважу, що захитування можна позбутись, тренуючи свій вестибулярний апарат. Є спеціальний комплекс вправ, який включає повороти голови, розвороти корпусу з розведеними руками тощо. Допомагають зміцнити вестибулярний апарат у дітей стрибки на батутах, гойдалки, їзда на велосипеді, плавання.
