Закладеність вуха — проблема, яка трапляється доволі часто й може спричинити дискомфорт та зниження якості слуху. І виникає вона не на рівному місці.
— Закладеністю, як правило, односторонньою, супроводжується секреторний або середньо-гнійний отит — хвороба, причиною якої є запалення тканин середнього вуха, — каже Олена Комар, лікарка-отоларингологиня. — Найчастіше на отит хворіють діти, однак він може уразити і людей старшого віку.
Закладеність буває частковою та повною. У першому випадку людина все чує, але приглушено. У другому — слух пропадає повністю. Проблемне вухо ще й болить. І у кожній ситуації потрібні негайна консультація лікаря й адекватна терапія. Наслідки нелікованого або задавненого отиту можуть бути грізними: ушкоджуються структури внутрішнього вуха, може дійти до глухоти, поширення запального процесу, перфорації барабанної перетинки, запалення лицьового нерва та оболонок головного мозку (менінгіт).
— Досить часто люди відчувають закладеність вуха і при нежитю. Це закономірно?
— Так буває, коли запальний процес у носоглотці спровокував набряк зовнішнього слухового ходу, а також при закладеному носі. А ще таке трапляється в тих, хто не вміє правильно сякатися — видуває слиз відразу з обох ніздрів. Через це він може потрапити через слухову трубу у середнє вухо, тому виникає закладеність вуха.
— Яких помилок, з вашого досвіду, пацієнти найчастіше припускаються, щоб позбутися проблеми закладеності вух?
— Люди нерідко намагаються позбутися неприємного відчуття різними народними способами, та цим лише шкодять. Наприклад, нагрівання може посилити запальний процес. Не раджу закапувати у проблемне вухо різні краплі, якщо їх не прописав лікар, — вони можуть лише посилити проблему.
— Чи правда, що до закладеності може призвести наявність сірки у вусі?
— Так, але не так наявність сірки, як використання ватних паличок, які насправді не призначені для гігієни вуха. Паличка сприяє вштовхуванню та утрамбовуванню вушної сірки всередину, що може призвести до відчуття закладеності, зниження слуху і навіть до розриву барабанної перетинки. Нерідко у пацієнтів, які звертаються до лікаря зі скаргами на закладеність, отоларинголог знаходить у вусі клаптики вати, заглиблені через неграмотну самогігієну.
— Чим же тоді видаляти сірку?
— А цього у більшості випадків робити не треба, адже сірка слугує для очищення й змащування слухового каналу, захищає його від інфекції. З естетичною метою сірку можна забирати лише в межах видимості вушної мушлі. Після миття голови просто протріть вухо серветкою — не глибше ніж проходить ваш мізинець.
Додам, що в деяких людей унаслідок індивідуальних фізіологічних особливостей вушна сірка утворюється надмірно. Якщо ж зовнішній слуховий хід від народження надто вузький і звивистий, це може призводити до утворення сірчаного корка — тобто до повного закупорювання просвіту зовнішнього слухового ходу сіркою. Це супроводжується відчуттям закладеності вуха, запаленням і болем. У такій ситуації краще звернутися до лікаря.
