Перекидання військ НАТО від ключових портів Західної Європи до східних кордонів може тривати до 45 днів, але союзники планують зменшити цей термін до 3–5 днів. Про це повідомляє Financial Times.
Росія свідомо завдала удару по турецькому танкеру
Бюрократія в країнаї ЄС ще більша, ніж в Україні
Проблеми з логістикою виявилися особливо гострими після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Країни зіткнулися з низкою технічних труднощів:
різна ширина залізничних колій у ЄС;
застарілі тунелі, непридатні для великогабаритної техніки;
обмеження щодо маси військової техніки на автобанах;
тривалі бюрократичні процедури на кордонах;
недостатня пропускна спроможність залізничних та автомобільних маршрутів.
Представники Альянсу наголошують: політичні рішення про переміщення військ мають ухвалюватися значно швидше. Вони нагадують, як західні лідери довго не вірили у плани РФ напасти на Україну, хоча російські війська стояли вже біля кордонів.
Європейські країни визначили близько 2800 "вузьких місць" в інфраструктурі, які потребують модернізації
У ЄС визнають, що масштаб проблеми лише почали усвідомлювати. Виконавчий директор Європейського співтовариства залізниць Альберто Маццола підкреслює, що багато об’єктів потребують перевірки:
"Нам треба перевірити, які тунелі в Європі придатні для цього", - зазначив він.
Для вирішення ключових інфраструктурних обмежень існують кілька проєктів і рішень:
Естонія, Латвія та Литва запустили проєкт Rail Baltica вартістю 24 млрд євро для інтеграції у загальноєвропейську мережу;
європейські країни визначили близько 2800 "вузьких місць" в інфраструктурі, які потребують модернізації;
також триває робота над своєрідним "військовим Шенгеном" - він має уніфікувати правила переміщення військ.
Наразі Європа посилює підготовку до швидкого переміщення військ, адже від цього залежить здатність НАТО оперативно реагувати на загрози на східному фланзі, - резюмує Financial Times.
Раніше європейський комісар з оборони Андрюс Кубілюс заявив, що російський диктатор Володимир Путін упродовж найближчих 2-4 років може наважитися на атаку проти країни НАТО. Під ударом можуть опинитися Латвія, Литва та Естонія.
Зараз «невідомі» дрони, які залітають до Польщі, Румунії, країн Балтії, Данії, Німеччини, Норвегії і навіть Франції (були помічені над військовою базою Мурмелон-ле-Гран) - вже звична історія для Європи. Принаймні, так говорять посадовці європейських країн-членів НАТО.
Один із показових прикладів - порушення повітряного простору Естонії на 12 хвилин трьома російськими винищувачами МіГ-31. Естонія не має власних бойових літаків, тому може покладатися лише на допомогу союзників, які відкрито кажуть, «що це вже було», зокрема й під час Холодної війни, тому «не треба провокувати» Росію. Від 19 вересня, коли винищувачі РФ порушили повітряний простір Естонії, у НАТО точилися запеклі дискусії: треба чи не треба збивати російські літаки?
