Ще до нашої ери римський імператор Юлій Цезар офіційно запровадив календар, за яким християнський світ жив півтори тисячі років. Однак у тому календарі були похибки, тож його довелось реформувати, що і зробив Папа Григорій XIII у 1582 році.
— Календар до часів Юлія Цезаря був дуже складною системою, яка потребувала впорядкування, — каже Анатолій Войнаровський, кандидат історичних наук, доцент Вінницького держпедуніверситету імені М. Коцюбинського. — Отож александрійський математик Созіген уклав календар з 12 місяців, що становили 365 днів та 6 годин. Аби позбутися цього хвоста з 6 годин, вирішили, що один з чотирьох років матиме більшу кількість днів — 366. Жити за новим календарем почали 1 січня 45 року до н. е. Згодом календар назвали юліанським.
— Чому і юліанський календар довелося реформувати?
— Уже тоді штучний календар випереджав природний на 11 хвилин та 14 секунд. Однак у давні часи це не вважалось великою похибкою. Тож юліанський календар набув чинності, а 325 року Нікейський собор утвердив його як обов’язковий.
Але майже через 1300 років після собору в Нікеї постає суттєва проблема — випереджання від природного тропічного року становить уже 10 діб. Це впливає на обрахунок двох найважливіших свят — Різдва і Воскресіння, адже останнє визначається за природним явищем і залежить від дати повного місяця після весняного рівнодення. За юліанським календарем рівнодення відтягувалось майже до зими, що було недопустимим. Тож у XVI столітті, у час розквіту математики та астрономії, римські папи повернулись до теми календаря та ініціювали реформу, покликану вдосконалити чинне літочислення, що і вдалось Папі Григорію.
— Як відбулось запровадження григоріанського календаря?
— Найперше потрібно було скоротити різницю 10 діб, яка накопичилась. Відповідно до указу Папи Григорія XIII, після четверга 4 жовтня 1582 року настала п’ятниця 15 жовтня. Тоді весь католицький світ дослухався до рекомендації, і країни перейшли на григоріанський календар.
Відповідно до указу Папи Григорія XIII, після четверга 4 жовтня 1582 року настала п’ятниця 15 жовтня.
— Як світ сприйняв григоріанську реформу?
— Православні країни, хоч і визнали похибки юліанського календаря ще 1583 року, на григоріанський так і не перейшли. Українська Народна Республіка перейняла його у 1918 році — після 28 лютого настало 14 березня. Відтоді на наших теренах використовується григоріанський календар, однак щодо релігійних свят (для православних та греко-католиків) зберігається юліанський. Тож якщо ми далі святкуватимемо за юліанським календарем, то з 2101 року різниця між старим і новим стилем становитиме уже не 13, а 14 діб.
— Тобто Старий Новий рік — це свято, що виникло через різницю в календарях?
— Так, саме перехід на григоріанський календар став підставою для такого свята, і його досі відзначають неофіційно у країнах пострадянського простору.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, як готували “Синьогору” до приїзду Зеленського
