На свій п'ятдесятий день народження, 14 березня 1929 року, творець теорії відносності Альберт Ейнштейн вирішив уникнути публічного ажіотажу. Він виїхав з Берліна, де на той час винаймав помешкання, та разом з родиною сховався на заміській віллі свого товариша. Там науковець з іронією спостерігав за славослів’ям на свою честь і зрештою написав жартівливого вірша, в якому назвав усі величальні дифірамби “улесливими дурницями”.
Магістрат Берліна вирішив зробити Ейнштейну щедру пропозицію: придбати ученому будинок в столиці або збудувати заміську віллу. Обіцянку столичної мерії радісно підхопила тогочасна преса. Коли ж минула ювілейна ейфорія, виявилося, що виконати її не так вже й просто.
У запропонованих для викупу будинків уже були орендарі, виселяти яких добросердний Ейнштейн не погоджувався. Знайти ж місце для будівництва заважав поширений на той час у Німеччині антисемітизм — власники сусідніх ділянок не хотіли, щоб поряд мешкав єврей, навіть якщо він був світовою знаменитістю.
Зрештою, у магістраті Берліна домовилися про придбання земельної ділянки у селищі Капут на березі озера Гавел, але довести справу з будівництвом до кінця не вдалося. З приводу виділення коштів на подарунок Ейнштейнові у мерії раптом розпочалися політичні дебати, які так обурили науковця, що він написав листа із відмовою від цієї пропозиції.
Дерев’яну віллу на обраному місці Ейнштейн збудував не лише на свій смак, але й за власні заощадження. Разом із тим його приятель, американський банкір Генрі Гольдман, знаючи про пристрасть науковця до ходіння під парусом, вирішив подарувати йому на ювілей комфортабельну яхту.
Кошти на подарунок доволі швидко зібрали через спеціальний фонд, однак будівництво судна затягнулося: друзі надто хотіли вгодити видатному фізикові і зробити яхту бездоганною. Знаменитий учений переїхав у своє власне помешкання лише наприкінці 1929 року. Неподалік від нової оселі був пришвартований і парусник.
У віллі Капут Альберт Ейнштейн упродовж трьох років приймав своїх друзів із цілого світу, серед яких були індійський поет Рабіндранат Тагор, німецький шахіст Еммануїл Ласкер та американський комік Чарлі Чаплін.
Часом сюди навідувалися також звичайні зіваки, яким кортіло наживо побачити світило науки, лауреата Нобелівської премії та автора революційної теорії у фізиці. Таких “туристів” насамперед приваблювала так звана “вежа Ейнштейна” — розташована в сусідньому Потсдамі частина астрофізичної обсерваторії. Ця споруда з’явилася на початку 1920-х років з метою виявити “червоне зміщення” ліній сонячного спектру, передбачуване теорією відносності. Дізнавшись, що славетний науковець поселився неподалік, мандрівники робили шестикілометровий гак до приміського селища, сподіваючись зустріти там самого Альберта Ейнштейна під час прогулянки.
Та вже на початку 1933 року до вілли Капут навідалися гестапівці. За відсутності господарів таємна поліція провела обшуки в помешканні науковця, якого запідозрили у переховуванні зброї та забороненої літератури. На той час Альберт Ейнштейн уже потрапив у немилість, публічно виступивши із критикою політики нацистів та мілітаризації німецького суспільства. Недоторканість його помешкання не врятувала ні світова слава, ні статус Нобелівського лауреата.
“Світова війна зробила Ейнштейна завзятим пацифістом”, — заявляла тогочасна віденська газета Das Kleine Blatt.
Про прикрі події на батьківщині Альберт Ейнштейн дізнався, перебуваючи за океаном. Ще у грудні 1932 року він прийняв запрошення читати лекції у Каліфорнійському технологічному інституті.
Почувши по радіо про обшуки на своїй віллі, Ейнштейн зауважив: “Мій літній будиночок часто був удостоєний присутністю гостей. Усіх я був радий вітати і ніхто не мав причини вриватися в дім”. Після цього науковець відмовився від німецького громадянства, вийшов зі складу Прусської і Баварської академії наук та залишився жити у США.
Віллу та яхту Альберта Ейнштейна нацисти конфіскували. Парусник невдовзі продали з аукціону за ціною вдесятеро меншою його вартості. Будиночок Ейнштейна викупив місцевий муніципалітет теж майже за безцінь.
Спершу у віллі Капут влаштували дитячий притулок та навчальний центр. У роки Другої світової війни її використовували для потреб вермахту, а в повоєнний час здавали в оренду як житловий будинок.
Тільки з нагоди століття від дня народження Альберта Ейнштейна у 1979 році Академія наук Німецької демократичної республіки взяла колишню віллу знаменитого науковця під свою опіку, провела реконструкцію та перетворила на гостьовий будинок для вчених.
Від 2005 року віллу Капут передано головному спадкоємцеві науковця — Єврейському університету в Єрусалимі, який використовує історичний будинок як місце для проведення наукових семінарів та зустрічі видатних мислителів сучасності.
Пропонуємо вашій увазі також статтю про життя комуни хіпі початку ХХ століття (навіть городи вони обробляли голяка).