Бо жіночий розум — це могутня сила. Історії відомих винахідниць

Газовий котел, система секретного зв'язку, глушник: про наукові досягнення жінок, які покращили повсякденне життя мільйонів людей.

Фото wikipedia.org (8)
Фото wikipedia.org (8)

11 лютого — День жінок і дівчат у науці. З цього приводу ми хочемо розповісти вам про важливі винаходи, які належать саме жінкам. “Деякі з цих винаходів — плід раптового осяяння, інші — результат багаторічної копіткої роботи. Проте важливість усіх напрацювань неможливо применшити. Усі вони мають практичне застосування донині й значно спрощують життя багатьох людей”, — каже історикиня Марія Юрчак.

ГЕДІ ЛАМАР (на головному фото)

“Одне з важливих наукових відкриттів для сучасної радіотехніки зробила голлівудська акторка австрійського походження Геді Ламар. У 1942 році вона разом із композитором Джорджем Антейлом запатентувала систему секретного зв’язку. За цією технологією канали передачі сигналу змінювалися досить динамічно, що ускладнювало перехоплення повідомлень супротивником”, — розповідає кандидатка історичних наук Марія Юрчак.

За словами історикині, цю технологію використовували з 1962 року в американських торпедах — для того, аби керувати ними на відстані.

“Згодом винахід Ламар стали застосовувати у мобільних телефонах для функцій Wi-Fi та GPS, без чого нині важко уявити життя”, — додає Марія Юрчак.

Цікаво, що технічної освіти у Геді Ламар не було, лише театральна. Тому вона вчилася й експериментувала з технікою у вільний час — задля свого задоволення. У дитинстві батько розповідав доньці про механічні системи й тодішні технології. 5-річна Геді одного разу навіть самостійно розібрала і зібрала музичну скриньку, аби зрозуміти принцип її роботи.

ЕЛІС ПАРКЕР

/storage/2021/02/11/image/md_ZGPS_17-2-elis-parker.jpeg

“Еліс Паркер жила в штаті Нью-Джерсі, закінчила Говардський університет у Вашингтоні. Вдома у неї був камін, який працював на вугіллі. Тепла від нього було мало, тож молода науковиця постійно замерзала. І от у 1919 році Еліс винайшла перший котел, який працював на газі”, — розповідає Марія Юрчак.

Хоча система саме за дизайном Паркер так і не була побудована, вона була першою, до кого прийшла думка використовувати природний газ для опалення будівель. До речі, тоді ж зменшилась кількість пожеж, адже чимало людей перестали опалювати будинок дровами чи вугіллям.

“У 2019 році Торгова палата Нью-Джерсі навіть створила премію імені Еліс Паркер для жінок-лідерок у галузі інновацій”, — додає історикиня.

РОЗАЛІНД ФРАНКЛІН

/storage/2021/02/11/image/md_YTqp_17-3-rozalind-franklin.jpeg

Народилася науковиця у Лондоні в багатій єврейській родині, освіту здобула у коледжі при Кембриджському університеті. У 1945 році їй було присуджено ступінь докторки наук з фізичної хімії. Розалінд Франклін зробила важливий внесок у розуміння структури ДНК.

“Основним завданням наукової роботи Франклін було сфотографувати ДНК настільки точно, аби потім змогти виявити її структуру. І їй це вдалося завдяки рентгенівським знімкам, — розповідає кандидатка історичних наук Юлія Нікішенко. — Та довгий час вона залишалася у тіні, бо всі заслуги приписували її колегам: Френсісу Крікові та Джеймсу Ватсонові. А все тому, що один колега Розалінд узяв без дозволу знімки ДНК у шухляді її столу і передав Крікові й Ватсонові. На основі цих знімків вони й вивели гіпотезу структури подвійної спіралі ДНК. Крік і Ватсон отримали за це дослідження Нобелівську премію у 1962 році, коли Розалінд уже була мертва. Та пізніше вони таки визнали, що без праць Розалінд Франклін їм би це не вдалося”.

ОЛІВ ДЕННІС

/storage/2021/02/11/image/md_WOvu_17-4-oliv-dennis.jpeg

Закінчивши магістратуру з математики Колумбійського університету, американка Олів Денніс стала інженеркою цивільного будівництва, хоча й закінчила бакалаврат з гуманітарних наук. Спочатку вона проектувала мости, а згодом їй дали завдання — покращити умови для пасажирів залізниць, і навіть спеціально для неї створили посаду “сервісна інженерка”.

“Її винаходи повністю змінили характер поїздки залізничним транспортом. У 1920-х роках вона ініціювала створення у потягах відкидних полиць і просторіших вбиралень, використання брудовідштовхувальної меблевої оббивки, видавання безплатних паперових рушників і рідкого мила. Мало того, саме Олів Денніс спроектувала вентиляційну систему для поїздів, коли чисте свіже повітря подається кожному пасажирові індивідуально”, — зазначає Марія Юрчак.

Згодом її нововведення стали застосовувати й інші залізниці, а пізніше — автобуси й літаки. Проте всі права та патенти належали її роботодавцю (окрім вентиляції).

“На жаль, навіть через 100 років не всі інновації Денніс дійшли до України, тож їх не зустрінеш у наших поїздах”, — додає історикиня.

ДЖОЗЕФІНА КОКРЕЙН

/storage/2021/02/11/image/md_vUfR_17-5-dzhozefina-kokreyn.jpeg

У 1850 році молодий американець Джон Гоутон запатентував винахід, який, за його словами та очікуваннями, міг автоматизувати миття посуду. Проте на практиці цей пристрій половину посуду розбивав, а другу половину — залишав із брудом. А вже у 1886 році американська винахідниця Кокрейн розробила й побудувала першу в історії справжню механізовану посудомийну машину, яка ще й була комерційно успішною.

“Джозефіна була донькою інженера Джона Гарріса та онучкою винахідника американського пароплава Джона Фітча, тому хист до науки був у неї в крові. За переказами, засмутившись, що предмети з родинного фарфорового китайського сервізу б’ються під час миття, вона заявила: “Якщо ніхто не збирається винаходити пристрій, який обережно митиме посуд, тоді це зроблю я сама”. Подейкують, що всерйоз взятися за винахід її спонукала смерть чоловіка. Джозефіна не мала фінансів і робила ставки на оплату за  свій винахід. Так і сталося”, — каже Марія Юрчак.

Машина була схожа на тодішні пральні установки: кругла дерев’яна ємність, посередині якої — металева вісь. На вісь клали спеціальну сітку для посуду, а знизу був паровий двигун, який підігрівав воду і крутив сітку з посудом. Ця машина чудово відмивала посуд. Згодом Джозефіна додала до пристрою ще функцію сушіння.

“Врешті, у 1893 році винахід було продемонстровано на виставці World’s Columbian Exposition у Чикаго. Джозефіна Кокрейн отримала перший приз за “найкращу механічну конструкцію”.

Згодом винаходом зацікавилися ресторани та готельний бізнес. У 1897 році почалося масове виробництво посудомийних машин. А необхідною у господарстві посудомийку визнали тільки через 40 років”, — каже кандидатка історичних наук.

МАРІЯ ТЕЛКЕШ

/storage/2021/02/11/image/md_QozI_17-6-mariya-telkesh.jpeg

Угорсько-американська винахідниця, біофізикиня народилася у Будапешті в 1900 році. Після отримання ступеня докторки наук з фізичної хімії вона переїхала у США. Там приєдналася до наукової роботи Массачусетського технологічного інституту й стала займатися дослідженням сонячної енергії. Серед основних її наукових досягнень — створення сонячного опалення для будинку. У 1948 році у штаті Массачусетс створили перший такий будинок — Dover Sun House, який використовував сонячну енергію за принципом Марії Телкеш.

“Окрім того, Марія винайшла й інші пристрої: печі й генератори на сонячних батареях, фото- електричний механізм для запису мозкових хвиль, перший термоелектричний холодильник тощо. Через свої дослідження отримала прізвисько “Королева сонця”, — зауважує Юлія Нікішенко. — Також серед її винаходів — мініатюрний блок опріснення води на рятувальних шлюпках, який використовував сонячну енергію. Цей винахід досі рятує життя пілотів і моряків, які опинились у відкритому морі без прісної води”, — додає історикиня.

На честь Марії Телкеш назвали декілька шкіл у США, а саму науковицю внесли до Національної зали слави винахідників США.

ЕЛЬ ДОЛОРЕС ДЖОНС

/storage/2021/02/11/image/md_9PSb_17-7-elb-dolores-dzhons.jpeg

“Ель Долорес Джонс прозвали “залізною леді” задовго до Маргарет Тетчер. Її розуму та вмілим рукам приписують винахід електричної праски, прасувальної дошки і навіть глушника”, — розповідає Марія  Юрчак.

Ель Долорес працювала вчителькою та стенографісткою у страховій компанії. Та згодом жінка вирішила кардинально змінити життя. У 1913 році, коли їй виповнилося 53, вона заснувала фабрику, де працювали винятково жінки, старші за 40 років. Саме вони і втілювали її задуми в життя.

“До 1917 року автомобілі на заводах випускали взагалі без глушника — можна уявити, скільки шуму в результаті виникало. Та згодом Ель Долорес Джонс винайшла перший у світі глушник, який підходив для всіх автомобілів. Це був невеличкий пропелер, який встановлювали на місці виходу вихлопних газів. Він значно зменшував звук роботи двигунів без втрати потужності”, — каже Марія Юрчак.

Після отримання патенту в 1923 році про винахід жінки написали провідні ЗМІ того часу — журнали Time і Popular Sciencе. Та, на жаль, ці винаходи не принесли їй золотих гір, вона померла у злиднях.

МЕРІ АНДЕРСОН

/storage/2021/02/11/image/md_ldeA_17-8-meri-anderson.jpeg

“Якось у 1902 році американка Мері, власниця сільського господарства, їхала в міському трамваї у Нью-Йорку та звернула увагу, що водій їде з привідчиненими вікнами. Пізніше вона помітила, що він час до часу через ті вікна скидає мокрий сніг, який налипає на лобове скло. Шоферу доводилося навіть зупинятися та зчищати сніг, а коли такої змоги не було — дивитися на дорогу, виглядаючи з бокового вікна. Тоді жінка подумала про “лопатки”, які б автоматично видаляли бруд з лобового скла”, — каже Марія Юрчак.

Мері розробила ескіз, опис, замовила у конструктора прототип пристрою і подала на патент. Подібні конструкції з’являлися й раніше, але саме щітки склоочисника Мері Андерсон були найбільш досконалими технічно, каже кандидатка історичних наук. Проте отриманий у 1903 році патент жінка так і не змогла продати — автомобільні компанії того часу пропозиція не зацікавила.

“Минуло аж 19 років, коли перші двірники за задумом Мері встановили на автівки марки Cadillac. У 2017 році її ім’я внесли до Національної зали слави винахідників США”, — додає історикиня.

Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.

Читайте також про те, які головні убори носили давні українці

Подробиці
Фото Генштабу ЗСУ.

Ситуація на Харківщині близька до стабілізації. Ворог втратив позиції та не має тактичних успіхів.

12.07
Подробиці
Фото зі сторінки НДСЛ Охматдит у Фейсбук.

Вивела дітей, а сама врятуватися не встигла. Поліцейський, який останнім бачив живою 30-річну Світлану Лукʼянчик, до останнього сподівався, що лікарка буде жити.

12.07
Подробиці
Фото Генштабу ЗСУ.

Ворог трохи змістив увагу з Часового Яру. Тепер окупанти більше зусиль спрямовують на захоплення Торецька.

12.07
Подробиці
Канівське водосховище. Фото з Вікіпедії.

Росія лякає українців підривом дамб у Києві та Каневі. Таким чином Кремль хоче посіяти паніку серед українців.

12.07
Подробиці
Фото з Вікіпедії.

У Коломенському районі Московської області розбився пасажирський літак Superjet 100. На борту перебували троє людей, усі загинули.

12.07
Подробиці
Фото: АТЕШ

В армії РФ поранених бійців відправляють на реабілітацію... на "нуль".

12.07
Cпорт
Фото fr.wikipedia.org/wiki/Jeux_olympiques_d%27été_de_2024

Україна загалом має 21 ліцензію у легкій атлетиці на цьогорічну Олімпіаду.

12.07
Подробиці
Фото: АрміяІнформ

Причиною втрат називають те, що Кремль посунув свою орду на Харківську область.

12.07
Люди і проблеми
Фото freepik.com

Мобільні оператори повідомляють, що акумулятори на їхніх базових станціях мають забезпечувати автономну роботу обладнання близько 6 годин.

12.07
Подробиці
Фото: фейсбук-сторінка співака

Дружина загиблого актора не може влаштувати чин похорону і оформити всі документи.

12.07
Подробиці
Фото: вікіпедія

Поки Кремль не зрозуміє, що перемогти на полі бою не вдасться, він не піде на переговори.

12.07
Подробиці
Фото depositphotos.com

Температура повітря вже побила кілька багаторічних рекордів.

12.07
Люди і проблеми
Фото depositphotos.com

У літній період причиною спеки на території європейських країн стає надходження Азорського антициклону, який формується у тропічних широтах.

12.07
Подробиці
Фото з російських ЗМІ

Військовослужбовець ЗС РФ застрелив трьох товаришів по службі в селі Козинка і втік зі зброєю.

12.07
Подробиці
wikimedia.org

Україна працює із західними партнерами над постачанням інших моделей літаків.

12.07
Подробиці
Фото: armyinform.com.ua

Ворог випробовує нові тактики під час атак по території України. Одну із них загарбники використали минулої ночі.

12.07
Подробиці
Скрін з відео

Угорський прем'єр-міністр зустрівся з американським політиком у Флориді.

12.07
Подробиці
Після війни в Україні очікують спалах смертельної недуги: у повітрі — небезпечна речовина

Бойові дії в Україні призведуть до сплеску онкологічних захворювань у найближчі десятиліття, вважають онкологи.

12.07
Подробиці
Фото: wikimedia.org

Американський президент стверджує, що США надали Україні більше можливостей для ударів на далеку відстань, а також більше захисних можливостей. І все ж бити по Кремлю українцям не можна. Політик назвав причину.

12.07
Подробиці
Фото: wikimedia.org

Увечері 11 липня російські війська запустили ударні дрони та ракети на північні та західні області України.

11.07
Подробиці
Фото: вікіпедія

В Європейському союзі визнали, що не мають іншого плану, окрім плану Зеленського.

11.07
Подробиці
Фото: т-к Рустем Умеров

Міністр оборони України розповів американцям, що потрібно нам для перемоги.

11.07
Подробиці
Фото: АрміяІнформ

Засуджених чиновників-корупціонерів на фронт не відпустять.

11.07
Подробиці
Фото з відкритих джерел

Якщо Україна попросить, Німеччина відправить назад усіх чоловіків призовного віку, заявив лідер партії ХСС Маркус Зьодер. Це станеться за умови, якщо до влади прийде блок ХДС/ХСС.

11.07
Cпорт
Фото instagram.com/rosya_dp

Українська легкоатлетка стрибнула 2,10 метра з першої спроби. Чи на Олімпійських іграх слід очікувати стрибків на таких висотах?

11.07
Подробиці
Фото: Getty Images

Сильна спека в Україні триває: стовпчики термометрів не опускаються нижче 30 градусів, а на вихідних буде ще гарячіше, навіть до +40 і вище.

11.07
Подробиці
Фото Генштабу ЗСУ.

Росіяни планували прорив на Харківщині, але потрапили у вогневі мішки. У смузі відповідальності Третьої штурмової ситуація контрольована.

11.07
показати більше