“Люди добрі! Скажіть, у чому наша вина, що терпіли такі муки?!” Спогади українців, які жили в лихоліття 1930-х

Читаючи ці рядки, вшануймо подумки всіх, у кого радянська влада забирала останні крихти хліба.

Фото wikipedia.org
Фото wikipedia.org
Жертви Голодомору. Харківщина, 1933 рік.

Національний музей Голодомору-геноциду зібрав свідчення очевидців тих страшних подій. Деякими з них
ділимося з вами. Пережите українським народом у 1930-х не може бути забутим.

“НЕ ВИХОДЬ З ДОМУ, БО ТЕБЕ З’ЇДЯТЬ”

Микола Онищенко народився у 1925 році в селі Нововасилівськ (нині Роза) Бердянського району Запорізької області. “У мого діда було три сини. Вони працювали на дідовій землі. Двір був повен всякої живності: індюки, яких я боявся, і гуси, і кури, і вівці, і коні... Що там тільки не було! — розповідав чоловік. — А потім, коли мені було сім, жах охопив село. У мого діда відібрали все — сад, коней, курей, овець, землю. Мати сказала, що в людей також відбирають хліб. Коли я запитав у матері, хто цим займається, вона сказала: “Покидьки”. Це були комітети бідноти — ті, хто сам не вмів хазяйнувати, не мав землі, батраки, байстрюки”.

Батько пана Миколи під час Голодомору працював у Бердянському порту вантажником. Там робітникам видавали пайки.

“Тато приносив тюльку. Вона була не ціла, а якась пожмакана. Мати її з чимось змішувала і пекла оладки. Вона якось робила такі тверді галети, мішала висівки з половою і ще з чимось. Вони тоді були такі смачні й солодкі!

Вже після Голодомору, коли я був старшокласником, попросив у матері, щоб вона спекла ще таких галет. “Та ти їх не їстимеш”, — казала вона. А я наполягав, що буду. І мама таки спекла. Пам’ятаю, тільки надкусив і одразу ж викинув — це неможливо було їсти...”

Чоловік пригадував, як мама у роки голоду застерігала його: “Не виходь з дому, бо з’їдять”, адже у ті часи селом ширились чутки, що люди з голоду їдять одне одного.

“Також люди їли все шкіряне: свої кожухи, черевики, чоботи, віжки для коней”, — описує ті часи пан Микола. За його словами, голод стало легше переживати тільки навесні, коли з’явилася лобода, молода кора і бруньки на деревах.

“Я пам’ятаю село і наших людей ще до колективізації. На роботу йшли — співали. Моя мати співала, що би не робила. Після Голодомору люди стали іншими, і Україна стала іншою. Люди вже перестали так співати”.

“СИДІЛИ, ТРЕМТІЛИ, ЧЕКАЛИ СВОЄЇ КОНЧИНИ”

Олександра Коломоєць під час Голодомору 1932 — 1933 років проживала у селі Васильківка Васильківського району Дніпропетровської області. У сім’ї Коломойців були батько й четверо синів. Мали великий будинок з багатьма кімнатами і з широкою відкритою верандою. Ще більша була майстерня з кузнею, адже в родині були і ковалі, і слюсарі, і механізатори. “Не вірилося, що отак просто прийдуть комісія від влади та ще декілька ледацюг і п’яниць від громади та й заберуть усе те, що заробили чесним трудом. А вони прийшли!” — згадувала Олександра Іванівна.

У той час жінці було 20 років. Вона добре запам’ятала, як розтягали все майно з хати й грабували майстерню.

“Як зараз бачу. Винесли мої посагові пухові подушки, обережно поклали на віз, накрили найкращою моєю гаптованою ковдрою і повезли високому районному начальнику. Нас із дому вигнали. Де дітися? Гірко, як голодний, але набагато тяжче, як ніде прихилити голову. Це така тяжкість, неприкаянність і відчайдушшя!” — ділилася жінка.

За словами Олександри Іванівни, ніхто їх не впускав до себе не те що пожити, а й хоча би погрітися, бо ті, хто б дав притулок, вважалися би підкуркульниками і ризикували також залишитися без даху над головою.

“На околиці Васильківки біля кладовища та глинища здавна ютилася біднота. Та в час Голодомору там було пусто — всі вмерли. На їхнє місце потай пробиралися “куркулі” — сиділи, тремтіли, чекали своєї кончини.  Тут ютився і помер Жорж Малютин. Пацюки обгризли його тіло. Його впізнали по залишках одягу, — пригадувала Олександра Коломоєць. — Люди добрі! Скажіть, у чому наша вина, чим винні мільйони селян перед Батьківщиною і Богом, що терпіли такі муки і полягли в чорному Голодоморі?!”

“ПЛАЧУ Я, ЩО ВИ, ДІТКИ, ГОЛОДНІ”

“Мені тоді було сім років, і я пам’ятаю, як не було чого їсти, — пригадувала Євдокія Любченко, яка під час Голодомору 1932 — 1933 років проживала в селі Миколаївка Сталіндорського (нині Софійського) району Дніпропетровської області. — У мене були дві сестри — Надя і Галя. З ними ми їли цвіт акації і траву гірчак. Сиділи біля річки, ловили і їли черепашок та жабок. Одного разу наша мама сидить і плаче. А ми питаємо: “Мамо, чого ти плачеш?” Вона відповіла: “Плачу я, що ви, дітки, голодні”. Було в неї гороху трохи й вона розділила нам по 10 горошин, тим ми і поїли”.

Ми їли цвіт акації і траву гірчак. Сиділи біля річки, ловили і їли черепашок та жабок.

Євдокія Павлівна казала, що від голодної смерті її з сестрами рятував батько. Він ходив кудись на заробітки, щоб принести дітям хоч декілька крихт. Так і вижили.

“ОДИН ПОРЯТУНОК — МИШІ!”

“Це був важкий час в історії людства. Їсти не було чого, — згадував Петро Олизько, який під час Голодомору 1932 — 1933 років проживав у селі Миколаївка Сталіндорського (нині Софійського) району Дніпропетровської області. — Коли мені було 12 років, мене маленького засудили до п’яти років тяжких робіт за те, що зрізав колоски. Мама пухла разом із сестрою і померла у мене на очах. Один порятунок — миші! Миші рятували людей від опухлості, бо наносили в нірки запасів, землею обгортали їх і робили круглі купки. А ми взимку розчавлювали їх і забирали ці запаси, потім м’яли і зі зерна варили кашу”.

Чоловік згадував, що тоді люди їли коней, ворон, ховрахів, а якщо смалили їжаків, то з них набиралася склянка жиру. “Їли конопляну макуху, після якої так скручувало, що не розправишся, — розповідав Петро Семенович. — Мама не їла, а все віддавала нам, а потім сама опухла і з ніг виступила вода...”

Петро Олизько підсумовує: “Ось такий тяжкий час життя був... Багато людей помирало, пухло. Невинних судили, відправляли на заслання, на каторжну роботу. Нехай це більше ніколи не повторюється!”

Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.

Читайте також про те, що і навіщо вигадує Росія про пережите нами у 1930-ті

Автор: Ірина Батюк
Подробиці
Фото: телеграм

У місті не пригадують такої щільної і тривалої атаки.

12.07
Подробиці
Фото: Національна поліція

Полковник СБУ Іван Воронич очолював "П'яте управління", яке співпрацювало з ЦРУ.

11.07
Подробиці
Фото: фейсбук

Спільно з окупантами він обікрав Україу на мільярди доларів.

11.07
Подробиці
Фото: ДСНС

Американський президент бачив наслідки останнього російського обстрілу України.

11.07
Подробиці
Фото з відкритих джерел

Моніторингові канали увечері 11 липня повідомили про ймовірний зліт стратегічної авіації ворога, зокрема Ту-95МС цієї ночі.

11.07
Подробиці
Фото з відкритих джерел

Український продюсер Ігор Кондратюк публічно розкритикував артиста Андрія Данилка, відомого під сценічним ім'ям Вєрка Сердючка.

11.07
Подробиці
Фото з відкритих джерел

Російський диктатор Володимир Путін може вдатися до застосування ядерної зброї.

11.07
Подробиці
Фото: з відкритих джерел

в ОПУ заінтригували, що знайшли рішення проти балістики РФ.

11.07
Подробиці
Фото: з відкритих джерел

Експерти вважають, що війна в Україні є лише частиною ширшого та небезпечнішого протистояння США з віссю агресорів.

11.07
Подробиці
Встановлено окупанта, який розстріляв сім'ю на Харківщині: батько і 9-річна донька загинули на очах матері і сина

Російський військовий цинічно розстріляв цивільне авто з кулемета калібру 12,7 мм.

11.07
Подробиці
Фото: ГУР МО

Вибух пролунав, коли окупанти взагалі не очікували на небезпеку.

11.07
Подробиці
Фото: gur.gov.ua

Глава ГУР заявив, що підтримка України з боку США продовжиться "найближчим часом".

11.07
Подробиці
Фото з російських ЗМІ

Вибухи лунали за 100 кілометрів від російської столиці.

11.07
Cпорт
Фото facebook.com/minmolodsport

Українець здобуває нагороди вже на четвертому поспіль для нього етапі Діамантової ліги. Має два “срібла” і дві “бронзи”.

11.07
Подробиці
Фото з Телеграм

Під прицілом ворога також опинилася будівля ТЦК, зруйновані квартири одеситів.

11.07
Люди і проблеми
Фото УНІАН

Порядок використання споруд цивільного захисту повинні визначати військові адміністрації.

11.07
Подробиці
Фото Russian Officers Killed in Ukraine.

Унаслідок удару по Кореневому зросла кількість знищених офіцерів із командування 155 бригади морської піхоти РФ.

11.07
Люди і проблеми
Фото thedigital.gov.ua

Заявку на участь у програмі потрібно буде подати через мобільний застосунок “Дія”.

11.07
Подробиці
Фото з Вікіпедії.

Рупор Кремля Дмитро Пєсков звинуватив російські ЗМІ у надмірній пропаганді.

11.07
Подробиці
Фото з відкритих джерел.

Українець зазнав поранень і був доправлений гелікоптером до лікарні у важкому стані.

11.07
Подробиці
Фото Генштабу ЗСУ.

Загарбники захопили Ялту, що розташована у Волноваському районі Донецької області.

11.07
Люди і проблеми
Фото freepik.com

72% безробітних готові здобувати нові навички, але 18% з них не знають, з чого почати.

11.07
Подробиці
Фото ДСНС у Харківській області.

Спершу міська влада повідомляла, що потерпілих у пологовому немає, але в обласній прокуратурі уточнили, що все ж таки є.

11.07
Подробиці
Фото з Вікіпедії (ілюстративне).

На аудіозаписі радіоефіру чути, як пілоти кричать військовим, що летять цивільні і що ППО б'є не по тій цілі.

11.07
Подробиці
Фото з Вікіпедії.

Хитрий план Трампа може кардинально змінити баланс сил на фронті на користь України.

11.07
Подробиці
Фото: АрміяІнформ

Окупанти викрали цю нашу технологію і намагаються встановлювати у себе.

10.07
Подробиці
Фото: Getty Images

Повітряна тривога 9 липня була дивною - під обстрілом опинились лише західні області.

10.07
Подробиці
Фото: РосЗМІ

Пропозиції РФ передадуть Дональду Трампу.

10.07
показати більше