“Люди добрі! Скажіть, у чому наша вина, що терпіли такі муки?!” Спогади українців, які жили в лихоліття 1930-х

Читаючи ці рядки, вшануймо подумки всіх, у кого радянська влада забирала останні крихти хліба.

Фото wikipedia.org
Фото wikipedia.org
Жертви Голодомору. Харківщина, 1933 рік.

Національний музей Голодомору-геноциду зібрав свідчення очевидців тих страшних подій. Деякими з них
ділимося з вами. Пережите українським народом у 1930-х не може бути забутим.

“НЕ ВИХОДЬ З ДОМУ, БО ТЕБЕ З’ЇДЯТЬ”

Микола Онищенко народився у 1925 році в селі Нововасилівськ (нині Роза) Бердянського району Запорізької області. “У мого діда було три сини. Вони працювали на дідовій землі. Двір був повен всякої живності: індюки, яких я боявся, і гуси, і кури, і вівці, і коні... Що там тільки не було! — розповідав чоловік. — А потім, коли мені було сім, жах охопив село. У мого діда відібрали все — сад, коней, курей, овець, землю. Мати сказала, що в людей також відбирають хліб. Коли я запитав у матері, хто цим займається, вона сказала: “Покидьки”. Це були комітети бідноти — ті, хто сам не вмів хазяйнувати, не мав землі, батраки, байстрюки”.

Батько пана Миколи під час Голодомору працював у Бердянському порту вантажником. Там робітникам видавали пайки.

“Тато приносив тюльку. Вона була не ціла, а якась пожмакана. Мати її з чимось змішувала і пекла оладки. Вона якось робила такі тверді галети, мішала висівки з половою і ще з чимось. Вони тоді були такі смачні й солодкі!

Вже після Голодомору, коли я був старшокласником, попросив у матері, щоб вона спекла ще таких галет. “Та ти їх не їстимеш”, — казала вона. А я наполягав, що буду. І мама таки спекла. Пам’ятаю, тільки надкусив і одразу ж викинув — це неможливо було їсти...”

Чоловік пригадував, як мама у роки голоду застерігала його: “Не виходь з дому, бо з’їдять”, адже у ті часи селом ширились чутки, що люди з голоду їдять одне одного.

“Також люди їли все шкіряне: свої кожухи, черевики, чоботи, віжки для коней”, — описує ті часи пан Микола. За його словами, голод стало легше переживати тільки навесні, коли з’явилася лобода, молода кора і бруньки на деревах.

“Я пам’ятаю село і наших людей ще до колективізації. На роботу йшли — співали. Моя мати співала, що би не робила. Після Голодомору люди стали іншими, і Україна стала іншою. Люди вже перестали так співати”.

“СИДІЛИ, ТРЕМТІЛИ, ЧЕКАЛИ СВОЄЇ КОНЧИНИ”

Олександра Коломоєць під час Голодомору 1932 — 1933 років проживала у селі Васильківка Васильківського району Дніпропетровської області. У сім’ї Коломойців були батько й четверо синів. Мали великий будинок з багатьма кімнатами і з широкою відкритою верандою. Ще більша була майстерня з кузнею, адже в родині були і ковалі, і слюсарі, і механізатори. “Не вірилося, що отак просто прийдуть комісія від влади та ще декілька ледацюг і п’яниць від громади та й заберуть усе те, що заробили чесним трудом. А вони прийшли!” — згадувала Олександра Іванівна.

У той час жінці було 20 років. Вона добре запам’ятала, як розтягали все майно з хати й грабували майстерню.

“Як зараз бачу. Винесли мої посагові пухові подушки, обережно поклали на віз, накрили найкращою моєю гаптованою ковдрою і повезли високому районному начальнику. Нас із дому вигнали. Де дітися? Гірко, як голодний, але набагато тяжче, як ніде прихилити голову. Це така тяжкість, неприкаянність і відчайдушшя!” — ділилася жінка.

За словами Олександри Іванівни, ніхто їх не впускав до себе не те що пожити, а й хоча би погрітися, бо ті, хто б дав притулок, вважалися би підкуркульниками і ризикували також залишитися без даху над головою.

“На околиці Васильківки біля кладовища та глинища здавна ютилася біднота. Та в час Голодомору там було пусто — всі вмерли. На їхнє місце потай пробиралися “куркулі” — сиділи, тремтіли, чекали своєї кончини.  Тут ютився і помер Жорж Малютин. Пацюки обгризли його тіло. Його впізнали по залишках одягу, — пригадувала Олександра Коломоєць. — Люди добрі! Скажіть, у чому наша вина, чим винні мільйони селян перед Батьківщиною і Богом, що терпіли такі муки і полягли в чорному Голодоморі?!”

“ПЛАЧУ Я, ЩО ВИ, ДІТКИ, ГОЛОДНІ”

“Мені тоді було сім років, і я пам’ятаю, як не було чого їсти, — пригадувала Євдокія Любченко, яка під час Голодомору 1932 — 1933 років проживала в селі Миколаївка Сталіндорського (нині Софійського) району Дніпропетровської області. — У мене були дві сестри — Надя і Галя. З ними ми їли цвіт акації і траву гірчак. Сиділи біля річки, ловили і їли черепашок та жабок. Одного разу наша мама сидить і плаче. А ми питаємо: “Мамо, чого ти плачеш?” Вона відповіла: “Плачу я, що ви, дітки, голодні”. Було в неї гороху трохи й вона розділила нам по 10 горошин, тим ми і поїли”.

Ми їли цвіт акації і траву гірчак. Сиділи біля річки, ловили і їли черепашок та жабок.

Євдокія Павлівна казала, що від голодної смерті її з сестрами рятував батько. Він ходив кудись на заробітки, щоб принести дітям хоч декілька крихт. Так і вижили.

“ОДИН ПОРЯТУНОК — МИШІ!”

“Це був важкий час в історії людства. Їсти не було чого, — згадував Петро Олизько, який під час Голодомору 1932 — 1933 років проживав у селі Миколаївка Сталіндорського (нині Софійського) району Дніпропетровської області. — Коли мені було 12 років, мене маленького засудили до п’яти років тяжких робіт за те, що зрізав колоски. Мама пухла разом із сестрою і померла у мене на очах. Один порятунок — миші! Миші рятували людей від опухлості, бо наносили в нірки запасів, землею обгортали їх і робили круглі купки. А ми взимку розчавлювали їх і забирали ці запаси, потім м’яли і зі зерна варили кашу”.

Чоловік згадував, що тоді люди їли коней, ворон, ховрахів, а якщо смалили їжаків, то з них набиралася склянка жиру. “Їли конопляну макуху, після якої так скручувало, що не розправишся, — розповідав Петро Семенович. — Мама не їла, а все віддавала нам, а потім сама опухла і з ніг виступила вода...”

Петро Олизько підсумовує: “Ось такий тяжкий час життя був... Багато людей помирало, пухло. Невинних судили, відправляли на заслання, на каторжну роботу. Нехай це більше ніколи не повторюється!”

Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.

Читайте також про те, що і навіщо вигадує Росія про пережите нами у 1930-ті

Автор: Ірина Батюк
Подробиці
Фото: facebook.com/spzr.gp.gov.ua

На Буковині викрили експрацівників ТЦК на схемі продажу "служби у тилу" за 6000 доларів.

27.04
Подробиці
Фото ЕРА.

Видання вважає, що українці не можуть дозволити собі боротися без підтримки Сполучених Штатів до завершення каденції Трампа, тобто ще три роки і дев'ять місяців без підтримки.

27.04
Подробиці
Фото з Вікіпедії.

Путін маніпулює Трампом для досягнення своїх цілей, вважають аналітики видання.

27.04
Подробиці
фото: instagram.com/xseniyapopova

Колишня учасниця гурту "ВІА Гра" повідомила сумну звістку. На фронті загинув її тато, який боронив країну з початку повномасштабної війни РФ проти України.

27.04
Подробиці
Фото з Вікіпедії.

Росія намагається розширити зону боїв у Сумській області.

27.04
Подробиці
Фото з Вікіпедії.

Пєсков підтвердив, що бачення президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні збігається з російською позицією.

27.04
Подробиці
Фото: facebook.com/UkraineMFA

Фахівчиня з читання по губах розповіла, що Володимир Зеленський і Дональд Трамп сказали один одному на похороні Папи Римського у Ватикані 26 квітня.

27.04
Подробиці
Фото з відкритих джерел

Кирило Дмитрієв закликав міністра охорони здоров'я "продовжити термін придатності" понад 6 мільйонів вакцин під час пандемії коронавірус у світі.

27.04
Подробиці
Фото: wikimedia.org

Президент Дональд Трамп і його адміністрація на цьому тижні підкреслять досягнення своїх перших 100 днів на посаді, в той же час вони планують наступні 100 днів.

27.04
Cпорт
facebook.com

“Шахтар” готовий продати футболіста за 45 мільйонів євро.

27.04
Подробиці
Фото: telegram.org

Генерал-лейтенант Ярослав Москалик, який загинув від вибуху автомобіля у підмосковній Балашисі, відповідав за вибір цілей для ракетних та "шахедних" ударів по Україні.

27.04
Здоров'я
Фото depositphotos.com

Береза має два види “сережок”. З лікувальною метою збирають чоловічі суцвіття, вони помітно довші за жіночі.

27.04
Подробиці
Фото: t.me/DeepStateUA

Незважаючи на "визволення" Курської області, про яке оголосив глава Кремля Володимир Путін, бої на цьому напрямку тривають. Збройні сили України зберігають присутність, контролюючи майже 18 квадратних кілометрів.

27.04
Подробиці
Скриншот з відео

Росія, ймовірно, готується систематично інтегрувати використання мотоциклів у наступальні операції в Україні влітку та восени 2025 року, що, ймовірно, компенсує вправні можливості українських безпілотників.

27.04
Подробиці
Фото: з відкритих джерел

Спостереження з високою ймовірністю свідчить про те, що супутник більше не функціонує.

26.04
Подробиці
Фото: ASTRA

Того, який знищив російського генерал-лейтенента.

26.04
Подробиці
Фото: РосЗМІ

Після зустрічі Зеленського з Трампом у Путіна заявили про "готовність до переговорів".

26.04
Подробиці
Фото: АрміяІнформ

Операція триває попри будь-які пропагандистські прийоми.

26.04
Подробиці
Фото: РосЗМІ

НАТО тут ні до чого, у Путіна своя логіка цієї війни.

26.04
Подробиці
Фото:  sova.news

Підлеглий диктатора публічно видав секрет свого лідера.

26.04
Подробиці
Фото: armyinform.com.ua

БПЛА фактично виконує функцію баражувального боєприпасу, подібно до КАБ.

26.04
Cтиль життя
Фото з архіву Ксенії Розум

Дівчина виконала складний трюк на пілоні. Перед цим вона працювала зі своєю тренеркою три години щодня, крім неділі.

26.04
Здоров'я
Фото labcentr.kr.ua

Нерідко пацієнти, уражені небезпечними паразитами, звертаються до лікарів зі скаргами на те, що у них щось рухається під шкірою.

26.04
Подробиці
Скрін з відеотрансляції

Лідери домовилися продовжити спілкування після чину поховання.

26.04
Спецтема
Фото getty images

Одним з ймовірних претендентів на місце глави Римо-католицької церкви є ватиканський дипломат, який під час війни двічі відвідував Україну.

26.04
показати більше