Посадовці вже отримали згоду на це найближчого родича — двоюрідного онука Юрія Грома.
— Урна з прахом Нестора Махна замурована в колумбарній стіні на кладовищі Пер-Лашез, що у Парижі, — розповідає в коментарі газеті "Експрес" Павло Подобєд, співробітник Українського інституту національної пам’яті. — Утримання цього поховання здійснюється коштом муніципалітету Парижа.
— Що потрібно, аби його перепоховати?
— Звернення від уряду, МЗС чи органу місцевого самоврядування до влади Парижа. Слід також надати Франції гарантійний лист від України, що конкретне кладовище готове прийняти прах для перепоховання. Згоду на перепоховання повинна дати й інша сторона. Адже бувають випадки, коли держава не зацікавлена в перенесенні праху певної людини на її батьківщину. Також варто подбати про фінансовий бік справи. Орієнтовно така процедура коштує приблизно п’ять тисяч доларів.
— А як Нестор Махно опинився у Парижі?
— Він потрапив туди після втечі з України, — розповідає Любов Геньба, директорка Гуляйпільського районного краєзнавчого музею. — Як відомо, 28 серпня 1921 року Махно разом із 70 бійцями перейшов кордон із Румунією, опинився там у тюрмі для інтернованих осіб, згодом жив у Бухаресті. Потім перебрався до Польщі, втім у Варшаві вони з дружиною опинилися за гратами. У 1922 році там народилася їхня донька Олена. Махна судили — за переговори з радянськими представниками про підняття повстання у Західній Україні. Друзям анархіста вдалося домогтися його виправдання. Тоді сім’я переїхала до Німеччини, а у 1925 році — до Франції.
Щоб заробити гроші на утримання родини, Нестор працював у друкарні, був столярем, плів дитячі тапочки зі соломи.
6 липня 1934 року Нестор Махно помер у Парижі від туберкульозу легень.
Пропонуємо також прочитати статтю про каральну психіатрію в СРСР.
