Медичні журнали частів 1946-1947 років виявив в архіві Рубанської лікарні (Чернігівщина) лікар-терапевт Олег Калиняк. А тепер їх передано у фонди Національного музею Голодомору-геноциду.
— В архіві Рубанської лікарні збереглися документи лише повоєнного періоду. Ті, які були до війни, не вціліли, — каже Олег Калиняк, лікар Рубанської амбулаторії ЗПСМ. — На медичний журнал 1947 року натрапив цілком випадково. Такі давні документи належало знищувати. Максимальний термін їх зберігання — 20 років. А медичним журналам, які я віднайшов, — уже понад 70. Це журнали, у які вписували пацієнтів, приймаючи на стаціонарне лікування.
— Як вдалося з’ясувати, що частина пацієнтів померла саме від голоду?
— В описах у журналі згадуються ознаки хвороб, зумовлених голодуванням, — розповідає Юлія Коцур, завідувачка інформаційно-видавничого відділу Національного музею Голодомору-геноциду. — Лікар зазначав, з якими скаргами люди зверталися. Також записував прізвище, ім’я та по батькові й вік пацієнта. В окремій графі була позначка “Ф11”, яку підкреслено червоним олівцем. Таким шифром позначали діагнози, спричинені тривалим голодуванням.
О. Калиняк:
— Найбільше цих позначок за 1947 рік — від лютого до вересня. А у журналі за 1949-й вони вже трапляються дуже рідко. Загалом є 1002 записи про людей, яких приймали у стаціонар. З них десь у 40% пацієнтів діагностовано симптоми, які були наслідком голодування, — кишкову непрохідність (адже люди їли навіть кору дерев), голодні набряки, апендицит. У 1982 році я почав працювати лікарем у селі неподалік Рубанки. І чув розповіді від людей, які народилися ще в 20-ті роки ХХ століття, про те, що їли під час голоду пацієнти в медзакладах — їм виварювали кістки і до цього навару додавали трохи крупи.
— Яке значення цих документів?
— Історики та медики опрацювали ці журнали попередньо, — розповідає Олеся Стасюк, генеральна директорка Національного музею Голодомору-геноциду. — У них є записи про людей, причиною смерті яких було виснаження та безбілковий набряк (аліментарна дистрофія). Це прямі наслідки дуже тривалого голодування.
Насправді ці медичні журнали — унікальні документи, яким уже 73 роки. За згадку про голод в Україні останній раз засуджували людину у 1986 році. Це був військовий, який розповів, що його бабуся померла від голоду в Україні. А за медичні журнали, де були зазначені померлі від голоду, могли багато людей постраждати. Важко зрозуміти, як вони уціліли...
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також текст про історичне безглуздя в серіалі "Вікінги"