Двоє французів мріяли дістатись на аеростаті до Одеси, аби поставити світовий рекорд, пише газета Експрес. Утім їх сприйняли за розвідників та затримали.
17 листопада 1913 року мешканці сучасного Івано-Франківська та довколишніх сіл стали свідками небаченого раніше видовища: у сутінковому небі повільно пливла, опускаючись на землю, повітряна куля із двома аеронавтами на борту.
Окрім допитливих селян, які збіглися подивитися на таку дивовижу, до місця висадки поспішили й австрійські жандарми. Прибульцям, що буквально звалилися з неба, наказали повністю випустити газ із кулі, після чого літальний апарат тимчасово конфіскували, а повітроплавців взяли під арешт.
А за два дні до цього повітряна куля стартувала із столиці Франції. На її борту були 30-річний французький аеронавт Еміль Дюбонне та його колега, 38-річний агент із продажу шампанських вин Велбі Журден. Повітроплавці стверджували, що мали на меті поставити новий світовий рекорд із дальності польоту на повітряній кулі, подолавши 2400 кілометрів із Парижа до Одеси.
Читайте також: Тріумфальні арки, склепіння і фонтани: понад 250 років тому у Львові влаштовували грандіозні піротехнічні шоу
Еміль Дюбонне на той час був знаменитістю — прославився як один із піонерів світової авіації. У 1909 році він отримав ліцензію пілота №47, а вже через рік здійснив другий в історії політ над Парижем на моноплані. Згодом поставив рекорд безперервного польоту, пролетівши на літальному апараті конструкції Тельє 109 кілометрів за 1 годину 50 хвилин.
Як свідчать архіви французького аероклубу, Еміль Дюбонне був учасником багатьох міжнародних змагань із повітроплавання, зокрема, тричі боровся за найпрестижнішу нагороду серед аеронавтів — Кубок Гордона Беннета. У січні 1912 року він поставив світовий рекорд із дальності безперервного польоту на повітряній кулі, подолавши 1954 кілометри від французького Комп’єна до польської Соколувки. Через півроку це досягнення перевершили повітроплавці Б’янеме та Румпельмеєр, які пролетіли без зупинок 2200 кілометрів — з німецького Штутгарта до російської Рязані.
Політ із Парижа до Одеси мав стати реваншем Еміля Дюбонне, який хотів повернути собі титул рекордсмена.
Утім...
"Підлітаючи до Станиславова, вони побачили під собою густий туман і, вважаючи, що вже наблизилися до моря, спустилися на землю. До дезорієнтації спричинилися також електричні ліхтарі на міському вокзалі, які вони сприйняли за морські маяки", — повідомляв офіційну версію місцевий тижневик.
Читайте також: Золота лихоманка у США: як поклади дорогоцінного металу перевернули життя сотень тисяч людей
А от тогочасні краківські та львівські газети зауважили, що представники австрійської влади запідозрили повітроплавців у виконанні шпигунської місії. За даними преси, містом поширилися чутки, що мандрівники були російськими розвідниками, в яких виявили важливі секретні документи та велику суму готівки в німецькій, французькій та російській валюті, а також кредитні чеки на півмільйона франків. Розслідуванням справи зайнялися армійські чиновники під керівництвом майора Гуденуса.
Упродовж 36 годин, поки тривало слідство, знаменитий повітроплавець та його супутник перебували в недавно збудованому готелі "Уніон" (тепер це бізнес-центр "Київ"). До них було приставлено охорону, при чому жандарм не виходив із готельного номера навіть уночі.
Невдоволення аеронавта також викликав рахунок, який після завершення розслідування пред’явила їм австрійська влада за перебування у готелі та збереження повітряної кулі — приблизно 300 корон (майже 30 тисяч гривень за сьогоднішніми цінами).
Повернувшись додому після невдалого польоту, Дюбонне повідомив журналістам сенсаційну причину свого раптового приземлення.
"Коли ми пролітали на висоті 500 метрів біля Станиславова, повітряну кулю обстріляв підрозділ австрійських піхотинців", — цитувала повітроплавця віденська газета Neues Wiener Journal.
Хоча австрійська влада заперечувала такі звинувачення, його пояснення видається правдоподібнішим, ніж припущення, що мандрівники сплутали залізничний вокзал із морським портом.
Читайте також: "Гоноровий" меч Сагайдачного: історія унікальної козацької реліквії
Втім Еміль Дюбонне та його напарник цілком могли мати до цієї мандрівки не тільки спортивний інтерес. Після початку Першої світової війни досвідчений авіатор одразу пішов на військову службу і допомагав удосконалювати французькі бойові літаки. У 1931 році за видатні заслуги перед нацією Еміль Дюбонне був відзначений найвищою нагородою країни — орденом Почесного Легіону.
Щодо Велбі Журдена, який був супутником знаменитого повітроплавця у цій подорожі, в архівах аероклубу не збереглося жодної інформації. Ймовірно, що він був агентом не тільки з продажу шампанських вин...
