...Холодного зимового ранку 1848 року робітник на лісопилці Джона Саттера неподалік від Сакраменто помітив у колесі водяного млина шмат металу, пише газета Експрес. Проби азотною кислотою підтвердили: це — чисте золото!
Втримати новину в таємниці не вдалося. Один із робітників Саттера розплатився у кнайпі золотим піском. А власником тої забігайлівки був засновник місцевої газети The California Star Сем Бреннан. Він й опублікував у газеті новину про те, що в Каліфорнії виявили найбагатші поклади цінного металу.
Читайте також: Найдавніша згадка про Русь-Україну: французи передали нам копію унікального документа
Перший мільйонер
Сем зметикував: масовий наплив золотошукачів допоможе йому розбагатіти. Старателям знадобиться реманент: сокири, лопати, тази... За декілька днів підприємець викупив за безцінь всі знаряддя праці в навколишніх містечках, відкрив свій магазин і розпустив чутки про незліченні золоті запаси.
Згодом організував піар-кампанію: набрав у колбу золотий пісок і пробігся вулицями Сан-Франциско, волаючи про золото. Тоді почалося божевілля. У місті зачинилися магазини, склади, готелі, з суден дезертирували матроси — усі йшли добувати золото.
Тим часом Бреннан наживався на реманенті. Сито, яке коштувало чотири долари, продавав за 200. Торговельна мережа Бреннана стала найбільшою у Каліфорнії, його місячний прибуток сягав 150 тисяч доларів! Так журналіст став першим каліфорнійським мільйонером, а згодом — великим землевласником і сенатором штату.
На золотих копальнях працювали вчителі, солдати, фермери, торговці, клерки. За два роки населення Каліфорнії сягнуло ста тисяч осіб. Її проголосили 31-м штатом Америки, поміж лісів та боліт з'явилися дороги, школи, лікарні.
Читайте також: "Гоноровий" меч Сагайдачного: історія унікальної козацької реліквії
Зі старателів розбагатіти вдалося мало кому, адже золото було надто дорого транспортувати. Нажилися на лихоманці лише торговці, готельєри та повії. У ті дні чашка кави в Каліфорнії коштувала 100 доларів за нинішним курсом, яйце — 25 доларів, а пляшка рому — триста. Виходець із Німеччини Лесі Страусс пошив для робітників штани з міцної парусини й теж заробив на цьому статки, бо джинси виявилися напрочуд практичними. Жриці кохання масово їхали сюди з Європи — за місяць праці тут можна було заробити собі на роки безбідного життя.
Загалом, за час каліфорнійської золотої лихоманки старателі видобули 4 тисячі тонн дорогоцінного металу, що за сучасними цінами "тягне" на 50 мільярдів доларів!
Друга золота лихоманка почалася після того, як улітку 1896 року троє старателів знайшли золото у потічку Бонанза-Крик, що впадав у річку Клондайк. Їм пощастило добути за рік аж півтори тонни, безіменну притоку вони назвали Ельдорадо. 15 липня 1897 року з Аляски до Сан-Франциско прибув перший пароплав із золотом, а через два дні до Сієтла — ще один.
Газети написали, що новоспечені багатії привезли на двох суднах золота на 1 мільйон 139 тисяч доларів США (нині це більш як мільярд).
Звістка про золоту жилу викликала нечуваний ажіотаж. У самому Сієтлі заради пошуків дорогоцінного металу покинули роботу навіть мер, 12 полісменів і багато водіїв трамваїв.
Читайте також: Газета Експрес дарує 100 тисяч гривень та подорож Європою
Але шлях на Клондайк був великою авантюрою: 50-градусні морози, коротке спекотне літо, гори, звивисті річки, часом непрохідні для човнів... Багатії добиралися морським шляхом протяжністю 4 тис. км. Квиток на судно коштував 1000 доларів, і продавали їх удвічі більше, ніж було місць. Пливли навіть на старих пароплавах із гребними колесами, вугільних баржах. Перевантажені понад усяку міру, часто дорогою до Аляски вони тонули або вибухали, потрапляли у льодовий полон. Люди помирали від цинги, дизентирії або накладали на себе руки. Приміром, із 1800 пасажирів одного пароплава на Клондайк дісталося лише вісім!
Із 200 тисяч золотошукачів розбагатіли близько 4000, здебільшого корінні жителі Аляски.
Улітку 1898 року більшість новоприбулих уже не могли ні застовпити придатну ділянку, ні заробити на прожиття. А в 1899 році золото знайшли в інших місцях Аляски. І люди в пошуках багатства ринули туди...
Оксана ПАХОЛКО
