Жан-Поль Бельмондо помер рівно рік тому — 6 вересня 2021-го. Прощання з улюбленцем мільйонів було помпезним, велелюдним (віддати останню шану прийшов навіть президент) та зворушливим. Коли зазвучала мелодія з “Професіонала”, на очах у людей з’явились сльози...
...1997 рік. Париж. Театр “Вар’єте”. Я на виставі “Блоха у вусі”, головну роль у якій виконує Жан-Поль Бельмондо. У залі — аншлаг!
Переповідати сюжет спектаклю немає сенсу, тому скажу лише, що знаменитий француз грав одразу двох персонажів. Причому — соціальних антиподів: директора банку і лакея готелю. За сценарієм, вони схожі, мов брати-близнюки. Звідси — курйозні ситуації, що постійно виникали, викликаючи сміх у залі...
А ще — оплески. Шалені оплески. Глядачі так гаряче плескали в долоні, не тільки віддаючи данину акторському таланту, а й силі волі Жана-Поля Бельмондо. Адже вистава могла не відбутися: за рік до прем’єри, коли Париж уже був заклеєний афішами “Блохи у вусі”, зірку підвело здоров’я.
Прокинувшись одного ранку, він не зміг піднятися з ліжка. Думав, що все минеться (мовляв, треба ще трохи полежати), але... Довелося викликати лікарів. Вони діагностували проблеми з кровопостачанням головного мозку, себто інсульт. Медикам знадобилося дванадцять місяців, щоб поставити віп-пацієнта на ноги.
Та, дивлячись на Бельмондо, який перевтілювався то в одного персонажа, то в іншого, змінюючи при цьому не тільки одяг, але й манеру гри, важко було повірити, що не так давно він лежав під крапельницями. Ну а після вистави не відмовився сфотографуватися і дати автографи найбільш активним глядачам. Попри те, що на годиннику було далеко за північ...
Зiрка, що постала перед нашими очима, була вбрана просто — картуз, шкiряна куртка й джинси. Пiд рукою — улюблена собачка на прiзвисько Мая. Остання, коли її господар ставив підписи, лiзла знайомитись з усiма та лизала руки. Своєю чергою парижанки не без задоволення i не без втiхи обцiловували свого кумира, бажаючи йому здоров’я.
Добрий тато, поганий чоловік
На щастя, останнього не бачила дружина Бельмондо — Наталі Тардівель. Якби вона кожного разу ревнувала, то давно би збожеволіла. А так колишній танцівниці кабаре вдалося протриматися біля кумира Франції майже шість років.
Історія їхнього знайомства схожа на байку чи анекдот, але біографи стверджують, що все було саме так. Їхні стежки перетнулись на тенісному турнірі Ролан-Гаррос, куди актор забрів повболівати за улюблених спортсменів. Яким вітром на змагання занесло 24-річну блондинку — ніхто не знає, але вона запала в око Жану-Полю.
Дівчина тримала під пахвою такого ж йоркширського тер’єра, що й актор. Це і стало приводом заговорити з незнайомкою. Слово за словом — й омріяний номер телефону опинився у кишені Бельмондо. Потім він запросив Наталі до ресторану, зводив у театр і т. д. Нічого особливого вигадувати не довелося.
Нова пасія артиста швидко підпала під його чари, тож в останні дні 2002 року Бельмондо офіційно оформив стосунки з мадемуазель Тардівель. Проте можна лише здогадуватись, яких зусиль довелося докласти молодій, щоб її обранець погодився піти в мерію та зареєструвати шлюб. Адже жінкам, з якими крутив романи Жан-Поль до того, пощастило менше.
Маю на увазі Лауру Антонеллі, Карлос Сотто Майор, Урсулу Андерс. До речі, остання — “дівчина Бонда” — стала причиною розлучення Бельмондо з першою дружиною — Елоді Константен. Той шлюб був найтривалішим — тринадцять років!
На початку п’ятдесятих років Жан-Поль був нікому не відомим театральним актором. Виступав в основному у невеликих містах, а коли їхня трупа поверталась у Париж, то розтринькував зароблене у кав’ярнях. В одній із них Бельмондо познайомився з майбутньою дружиною.
Елоді Константен була танцівницею кабаре, тож відповідала тим стандартам, що подобались чоловікам. Якщо вона взяла його ногами “від самих вух”, то він її — почуттям гумору. Це була фішка Жана-Поля, яку він завжди пускав у хід, коли треба було справити враження на жінок.
У 1953 році вони оформлять шлюб і того ж року на світ з’явиться первісток — донечка. Потім дружина зірки подарує йому ще двоє дітей — дівчинку та хлопчика. Бельмондо виявиться чудовим татусем (трястиметься над дітьми іноді більше, ніж їхня мама, готовий викликати педіатра з найменшого приводу), але поганим чоловіком.
Чи був роман?
...Коли Бельмондо їхав на чергові зйомки, де мав грати з котроюсь із красунь, Елоді Константен щоразу напружувалась. І було чого: партнерками її чоловіка в різні роки були Софі Лорен, Джина Лоллобриджида, Жанна Моро та інші красуні.
Коли я робив інтерв’ю з Клаудією Кардінале (вона запросила мене до своєї затишної паризької оселі), то не міг не спитати, чи був у неї роман з Бельмондо під час зйомок фільму “Картуш”? І ось що зірка відповіла: “Ми могли б його мати, але не мали. Знаєте, я нiколи не потрапляла у цi пастки, намагалась не змiшувати роботу з приватним життям, не заводити романи з акторами, з якими знiмалась...”
Поцікавився я про Жана-Поля і в актриси Мілен Демонжо, яка також грала з ним у кіно. “Бельмондо — надзвичайна особистiсть, — казала мені зірка фільмів про пригоди Фантомаса. — За природою, вони з Аленом Делоном протилежностi. Наскiльки один темний i складний, настiльки другий сонячний. З Бельмондо постiйно весело: ти працюєш i веселишся — це неймовiрно!”
Тепло відгукувалась про свого колегу і Брижит Бардо. Разом їм не судилося зіграти на екрані, все обмежилося пробами (на радість Елоді Константен), але кумири публіки зберегли щирі стосунки на багато років. Найвідоміша француженка залучала свого товариша до акцій Фонду захисту тварин.
“Жан-Поль Бельмондо — великий друг братів наших менших, — ділилась зі мною в інтерв’ю Брижит Бардо. — Вiн щойно взяв у нас прекрасну собачку на кличку Шипi. Однак iнвалiднiсть заважає йому спiвпрацювати настiльки багато, як би нам цього хотiлось...”
Чергова чорна смуга в житті актора настала в 2001 році. Тоді йому довелося згадати про те, що він не безсмертний. Давні проблеми зі здоров’ям знову “відгукнуться”. Тільки тепер — ще сильнішим ударом.
...Того дня Бельмондо мав, як завжди, чимало планів. Ледве відірвався від справ, щоб сходити до клозету. Зробив декілька кроків — і провалився у пітьму. Добре чув, як довкола нього зчинився шарварок, завивання “швидкої”, що везла його до шпиталю, спілкування лікарів, але... Повіки стали, мов налиті свинцем, і розплющити їх не вдавалося.
В гостях у харків’ян
На щастя, медикам вдалося привести до тями після інсульту зіркового пацієнта. Проте їхній вердикт був безапеляційний: він уже ніколи не зможе повернутися до професії! Ураженою виявилась ліва півкуля мозку, тож у Бельмондо паралізувало правий бік. Від обличчя до кінцівок...
Знадобилось довгі вісім років, щоб спростувати песимістичні прогнози. Заняття з найкращими реабілітологами дали позитивний ефект. Своєрідною терапією стала й робота над фільмом “Чоловік та його собака”. Бельмондо зіграв пенсіонера, якого зрадили всі, за винятком домашнього улюбленця. У його товаристві старенький полишає дім із думкою лягти під поїзд...
“В Україні Бельмондо ні на що не скаржився. Весь час усміхався. Мовляв, усе чудово”.
За рік до виходу стрічки на екрани Бельмондо розлучився з Наталі Тардівель. Вона була поруч із чоловіком, коли він хворів, а потім вирішила все ж поставити крапку в їхній історії. Кажуть, причиною цьому стало кохання, яке дружина зірки зустріла. В будь-якому разі Жан-Поль на неї не гнівався...
А згодом він і сам закохався — у бельгійку Барбару Гандольфі, що пасувала йому в доньки. Доля звела їх у містечку Антиб, що на Лазурному узбережжі. (Мені не раз доводилось там бувати — це престижний яхтовий порт, який уподобали скоробагатьки). Жінка зайшла в один із ресторанів пообідати з подругою. Там же виявився Бельмондо, який запросив дівчат за свій столик...
“Знаєте, нiхто не сподiвався на серйознi стосунки, — розповідала мені Мішель Мерсьє, знаменита “Анжеліка”, приймаючи у своїй оселі в Каннах. — Усе виглядало так, що це дiвчина — на один день. А вийшло...” (Усмiхається).
Барбара Гандольфі затримається у житті актора на декілька років. Вона оселиться у розкішному будинку Бельмондо, ходитиме з ним на інтерв’ю, їздитиме на різні кінотусовки. Так, у 2011 році вони прилетять до України — на фестиваль “Харківський бузок”.
Жан-Поль пересуватиметься не в інвалідному візку (не сумніваюсь, що всі поставились би з розумінням), а на своїх двох — хоч і за допомогою палички. На кадрах телехроніки видно, як важко дається йому кожен крок. Особливо сходами...
“Так, Бельмондо був хворий, але ні на що не скаржився, — каже “Історії+” парижанка Уляна Чайківська, яка організувала візит актора до першої української столиці. — Він не зронив навіть словечка. Весь час усміхався. Мовляв, усе чудово”.
Це виявився перший та останній візит актора до України. На згадку про ту подію у Харкові, на алеї зірок, залишився зацементований відбиток долоні Жана-Поля Бельмондо. Якщо його, звичайно, ще не розбомбили.
