Мабуть, для вас не таємниця, що підкорення найвищих гір у світі — палке бажання багатьох людей на планеті. Сходження може коштувати дорого. Мова не лише про гроші, а й здоров’я та життя мандрівника. Утім тисячі людей ідуть на вершину світу, незважаючи на ризики. Одна з них — Оксана Літинська! Її підйом на Еверест, висота якого — 8848,43 метра, тривав майже два місяці. З Оксаною ішов чоловік, Денис Угрин, проте так і не дістався вершини через проблеми зі здоров’ям.
“Гори — давня пристрасть у нас обох, — розповідає "Експресу" Оксана. — У 2012-му вирішили зробити щось таке, про що можна згадати на старості. Я запропонувала піти на Північний і Південний полюси. А чоловік — на 7 найвищих вершин усіх континентів: Аконкагуа, Ельбрус, Костюшко, Деналі, Кіліманджаро, Вінсон і Еверест. План виконуємо: лишився лише пік Вінсон в Антарктиці”.
Щоб підкорити Еверест, пара готувалась за спеціальною програмою для альпіністів — переважно в залі. В останні місяці перед сходженням доводилося по 3 — 3,5 години крокувати на тренажері-східцях, ще й з додатковою вагою.
“Багаж, який я взяла у подорож до Евересту, заважив 45 кілограмів! — каже Оксана. — Лише взуття треба було взяти 7 пар — від кроксів до тришарових спецчеревиків. Адже в Катманду — +30, у базовому таборі — від +28 вдень до -10 уночі, а на горі — мінус 40. У мене було 6 різних шапок, шолом та три пари окулярів. А ще — 6 пар рукавиць, від найтонших до таких, що запобігають обмороженню і вартують під двісті доларів. А ще ж одяг на два місяці, засоби гігієни...”
Цього року для сходження на Джомолунгму зареєструвалась рекордна кількість альпіністів — майже 400. Гору підкорювали з південного боку, непальського. Оксану та Дениса “посвятили” за індуїстською традицією — з гірляндами квітів, помазанням, чаркою алкоголю та вареним яйцем.
“Через десять днів ми дійшли з Лукли до базового табору на висоті 5300 метрів, — згадує жінка. — Звідти мали три ротації на різну висоту — до 6100, 6800 та 7100. Щоразу поверталися до бази, аби організм звикав”.
У Дениса після повернення з третьої ротації почались проблеми з оком — лікар діагностував декілька крововиливів та сказав спускатись вниз.
“Еверест — мрія обох, я не хотіла залишати чоловіка, але він наполіг, аби рухалась далі. І я пішла, — зітхає Оксана. — Допомагали у сходженні шерпи, чиї організми уже давно адаптувалися до висоти та браку кисню. Мій шерпа ніс кисневий балон для нас. І це був його 14-й (!) раз на Евересті”.
На вершину українка зійшла о 5.30 ранку.
“Дорогою обігнали з півсотні людей, бо рухалися дуже швидко. Не всі мають таку сміливість, адже для обгону треба відчепитись від страхувальної мотузки”, — каже Оксана.
Джомолунгма — холодна та дуже вітряна. Температура була мінус 40! Тож на вершині Оксана пробула до 15 хвилин. “Хотіла зробити фото, проте два мої айфони “вмерли” — добре, що шерпа зробив знімок на свій мобільний”, — усміхається екстремалка.
Подружжю вся експедиція коштувала приблизно 40 тисяч доларів (з них по 11 тисяч — за дозвіл на сходження).
“Я зробила це і дуже щаслива! — каже Оксана. — Декілька днів після сходження довелось відсипатись, адже організм виснажився, хоча у вазі втратила небагато — до 5 кілограмів. У нашій компанії одна дівчина позбулась аж 11-ти!”
Радимо прочитати історію мами, чий син постраждав від булінгу у школі.
