Із 2006 року в Україні відзначають День вишиванки. Усе почалося з ідеї чернівецької студентки Лесі Воронюк. Якось вона запропонувала друзям прийти на пари у вишитих сорочках. Вони підтримали ідею. Згодом до цих студентів почали долучатися українці з різних вишів, міст, країн... І от тепер у третій четвер травня вишиванку одягають українці по всьому світу!
До сьогоднішнього свята "Експрес" підготував декілька вражаючих історій вишитих сорочок.
Вишиванка Івана Франка
Чи знаєте ви, хто першим почав комбінувати українську вишиванку та класичний європейський одяг? Іван Франко!
"Якось Франко був вимушений позичити піджак для того, щоби отримати престижну роботу в університеті, — розповідає "Експресу" Марта Волошанська, завідувачка науково-освітнього відділу музею І. Франка, — Письменник позичив його у кума та доповнив вишиванкою, щоби показати свою українську ідентичність у ще не українському Львові”.
До наших днів збереглася лиш одна вишиванка письменника. Донька Ганна знайшла її у батьковому будинку. Вона відновила сорочку та подарувала музею. Вишиванка Франка – повністю біла і зі складною мережкою.
Єдина вціліла вишиванка Івана Франка.
Вишиті в неволі
Українці не забували про національне вбрання і в найважчі періоди історії. Сорочки вишивали навіть у радянських таборах та тюрмах.
"Замість голок використовували риб’ячі кістки чи дерев'яні скалки, адже в'язням забороняли зберігати гострі предмети, а риба часто була в їхньому раціоні. Такі голки часто вилучали, тож ув'язнені старались ретельно ховати приладдя. Нитки виторочували з одягу, полотном слугували шматки одягу", — розповідає Ірина Єзерська, зберігачка фондів Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького".
У музеї зберігається маленька дитяча сорочка, яку вишили табірні подруги Любові Барабаш-Білинської наприкінці 1940-х років у російському місті Тайшеті для її маленької сестри.
"Любов Барабаш повернулась додому, коли сестра вже виросла, сорочку в родині зберігали як пам'ятку. Зоряна, молодша сестра ув'язненої, віддала її до музею”, — каже Ірина Єзерська.
Вишиті вироби з музею-меморіалу жертв окупаційних режимів.
Також у музеї зберігають вишиту сукню, яку табірні товаришки підготували для галичанки Євгенії Загоруйко, що в 1947-1952 роках перебувала у радянських таборах у Красноярському краї. "Євгенія мріяла вийти на волю у новій вишитій сукні. Це здавалось нереальним, але товаришки допомогли їй у цьому. Жінка опісля не раз одягала цю сукню, а у 2013 році донька пані Загоруйко передала її до музею”, — додає Ірина Єзерська.
Фото вишитої сукні, у якій вийшла на волю Євгенія Загоруйко.
Для сцени і для благодійності
А ця вишиванка певною мірою допомогла українським воїнам. Вона стала лотом на благодійному аукціоні в 2014 році, кошти від якого пішли на допомогу нашим захисникам.
"Ця сорочка належала українському рок-виконавцю Олегу Скрипці, — каже власник вишиванки Максим Качурівський. — Торг почався з 500 гривень. Ми заплатили 4500. Музикант привітав нас і вручив свою вишиванку”.
Вишиванка Олега Скрипки.
Цю сорочку артисту подарувала львівська майстриня. Вона вишита білими нитками по білому, узори виконані у полтавському стилі. Вишиванка слугувала лідеру гурту "ВВ" близько 10 років, він не раз виходив у ній на сцену.
Сорочка, з якої почалося свято
Насамкінець розповідаємо про вишиванку друга Лесі Воронюк – Ігоря Житарюка.
"Одного разу я побачила Ігоря у цій сорочці і сказала йому: "Слухай, а давай якось разом одягнемо вишиванки, запросимо друзів, однокурсників. Всі будуть у вишиванках – буде красиво, — згадує Леся Воронюк. — Так і домовились, зібрались. З кожним роком нас підтримували дедалі більше українців. І сьогодні день вишиванки святкують в більше як в 70 країнах світу".
Ігор Житарюк. Фото зроблене у перші роки святкування Дня вишиванки.
