Такого холодного травня не пригадують навіть старожили. На носі вже літо, а на вулиці останніми тижнями був холод мало не як серед зими. Цвіт померз. Селяни й фермери скаржаться, що вишень, черешень і персиків не буде. У декого вимерзла й картопля, яка вже встигла зійти. Холодний травень багато де знищив також полуницю. Постраждали й інші городні культури, висіяні рано. Люди переймаються, що врожаю цього року не буде або він буде геть малим.
— В Україні заморозки у травні — типове явище. Але не такої тривалості й не такої інтенсивності, як ми спостерігали цього року, — розповідає Тетяна Адаменко, керівниця відділу агрометеорології Укргідрометцентру. — Напевно, цей травень таки стане найхолоднішим за всі роки спостереження, хоча місяць ще не завершився.
Вплив заморозків на врожаї у кожному регіоні різний. Найбільше постраждали фруктові дерева, в яких раннє цвітіння. Зокрема, абрикоси, персики, вишні, черешні. Якщо заморозки були саме у період цвітіння кісточкових, то врожаю вже точно не буде. Але він таки частково зберігся у тих місцевостях, де зниження температури було ще до того, як з’явився цвіт на деревах. Тож щось вдасться зібрати, але не в таких обсягах, як торік. Відповідно ціни на цю продукцію будуть значно вищі.
Щодо городніх культур, то постраждали лише ті, які висіяні чи посаджені дуже швидко. На деяких полях вже були з’явилися сходи картоплі й стебла зазнали значних пошкоджень. Дехто почав садити її вдруге. Цього року був дуже теплий березень. Тому люди занадто рано взялися до роботи у полях. Сподіваємося, що до кінця травня заморозків уже не буде. Хоча їх фіксували й у червні у Рівненській, Волинській та Чернігівській областях. За 30 останніх років таке було один раз. Температура повітря знижувалася до мінус 1 градуса.
— Чому так холодно, попри те, що постійно чуємо про глобальне потепління?
— Глобальне потепління характеризується не тільки постійним зростанням температури, а й чергуванням спекотних і холодних періодів, значних опадів і посух, — зауважує Олена Доніч, начальниця відділу кліматології Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського. — Періоди потепління і дефіциту опадів пов’язані з глобальними процесами, зокрема з циклом Ель-Ніньйо. А загалом прогнозується, що це літо таки буде спекотним.
— Холодно лише на окремій території. Глобальне ж потепління стосується всієї планети, а не України чи Європи. Звісно, коли згадуємо цей термін, то очікуємо постійного ефекту — спеки в останній місяць весни. Але слід розглядати загальні тенденції, а не окремі періоди на певних територіях, — додає Павло Шубер, кандидат географічних наук, доцент кафедри фізичної географії ЛНУ імені І. Франка. — Про припинення глобального потепління можна говорити лише у випадку, коли буде тренд зниження температури. І найбільший індикатор кліматичних змін — ситуація в Арктиці.
А суттєве зниження температури в Україні у травні пов’язане з послідовним вторгненням то антициклону з північного заходу, з Арктики, то циклону з Атлантики. Така циркуляція повітряних мас над Європою, а в інших частинах світу в цей час може бути й спекотно. Не спостерігалося зниження світності Сонця. Тому причина похолодання все-таки у циркуляційних процесах, що відбуваються у північній півкулі планети, особливо в Атлантичному секторі.
Існує також гіпотеза про сповільнення Гольфстріму — теплої морської течії у північній частині Атлантичного океану. Погода на значній частині поверхні Землі опосередковано пов’язана і з явищем планетарного масштабу — Ель-Ніньйо. Цей феномен полягає у різкому підвищенні температури поверхневого шару води на сході Тихого океану (у тропічній і центральній частинах) на 5 — 9 градусів. Та Ель-Ніньйо торік пройшло свою активну фазу.
— Швейцарські науковці прогнозують зміщення полюса обертання Землі на 27 метрів унаслідок танення льодовиків. А це вплине на погодні умови й загалом на клімат?
● П. Шубер:
— Довгоперіодичні кліматичні зміни справді пов’язані з обертовим рухом Землі навколо Сонця. Та зміщення полюса обертання Землі на 27 метрів упродовж 200 років не таке значне. І льодовики насправді тануть не так швидко. На щастя, кліматична система має механізми саморегуляції. Тому на неї не може впливати щось дуже різко. При великій динаміці клімату розвиток життя на Землі був би зовсім іншим.
