Національне агентство з питань запобігання корупції внесло Auchan Holding у перелік міжнародних спонсорів війни. Як повідомляє пресслужба НАЗК, під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну компанія відмовилась від припинення фінансування держави-терориста й не закрила там свій бізнес. До того ж російська “дочка” французького “Ашану” постачала товари солдатам на окупованих територіях під виглядом гуманітарної допомоги цивільним. Про це йдеться у спільному розслідуванні The Insider, Le Monde і Bellingcat.
Також “Ашан” допомагав владі РФ боротися з ухилянтами від призову: фірма передавала до військкоматів дані про своїх співробітників і допомагала виконувати “норму”. Просто на робочому місці працівникам вручали повістки на війну з Україною...
— Перелік міжнародних спонсорів війни є декларативним і не несе жодних юридичних зобов’язань, — каже Гліб Каневський, голова експертної організації StateWatch, керівник проекту Trap Aggressor. — Крім “Ашану”, в тому списку є такі бренди, як Procter & Gamble, Danieli, Leroy Merlin, Bonduelle та багато інших.
— Українська влада мала б жорсткіше відреагувати на цей скандал, — вважає Ігор Рейтерович, керівник політико-правових програм Українського центру суспільного розвитку. — Можливо, треба було вручити ноту послу Франції в Україні. Відтак французький уряд мав би оголосити їм попередження чи запровадити санкції. Тобто стимулювати їх до виходу з тамтешнього ринку. А внесення НАЗК “Ашану” в перелік міжнародних спонсорів війни не матиме для них жодних наслідків.
— Гадаю, Україна тепер не може сваритися з Францією, тож якось реально покарати “Ашан” та інші фірми ми не можемо, — вважає Борис Кушнірук, голова експертно-аналітичної ради Українського аналітичного центру. — Втім по завершенні війни можна накласти санкції як на самі компанії, так і на менеджмент та основних акціонерів. А також дозволити працювати в Україні не раніше ніж за 10 років. Після перемоги розмова має бути жорсткою з усіма фірмами, яким не вистачило року, щоб піти з російського ринку.
— А наскільки реальне запровадження додаткових податків для брендів, що працюють в Україні, але не вийшли з російського ринку?
● Г. Каневський:
— Українській владі потрібно діяти. Адже закордонні партнери спостерігають за тим, як ми запроваджуємо санкції, як реагуємо на те, що міжнародний бізнес працює у Росії. Слід знайти юридичний та політичний інструменти, щоб покарати такі компанії за співучасть у загарбницькій війні. Один із можливих шляхів — запровадження податку на війну. Його б мали сплачувати фірми, що досі працюють у Росії.
Українській владі потрібно діяти. Адже закордонні партнери спостерігають за тим, як ми запроваджуємо санкції, як реагуємо на те, що міжнародний бізнес працює у Росії.
● І. Рейтерович:
— Не факт, що додаткові податки чи обмеження змусять такі компанії вийти з Росії. Вони радше можуть залишити ринок України, адже він значно менший, ніж тамтешній. Наша влада мала би активніше працювати із західними партнерами, щоб ті пропонували певні пільги своїм компаніям — аби ті згортали бізнес у країні-агресорці. Також Європа має вводити санкції на фінансово-банківський сектор, щоб у фірм не було можливості отримати зароблені в Росії гроші... Хоча запровадити додаткові податки було б доречно.
— А якою мала б бути реакція пересічних українців на дії таких мереж? Того ж “Ашану”...
● Г. Каневський:
— Українці можуть “проголосувати” своїм гаманцем. Тобто нічого не купувати в таких мережах. Подібне вже було у 2014 році. Тоді українці бойкотували товари made in Russia (виготовлено в Росії). Але це тривало недовго.
Сьогодні не варто повторювати такі помилки. Заходи громадського тиску варто робити: наприклад, різні протестні акції в “Ашанах” із закликом не купувати продукцію в їхніх гіпермаркетах. Головне, щоб це не було короткотривалим, щоб українці не забували про політичну вагу своїх рішень.
