Власниця квартири в одній з багатоповерхівок Вараша, що на Рівненщині, з 2 квітня 2022-го по 5 червня 2023 року перебувала за кордоном, а її чоловік-військовий — на службі. Яким же було здивування жінки, коли ОСББ за 11 місяців нарахував їй понад 32,5 тисячі гривень боргу за холодну воду і водовідведення. Адже у квартирі ніхто не проживав, помешкання вона не віддавала у найм. Тож споживачка звернулася до суду.
“Лише за один місяць, квітень 2023 року, власниці квартири виставили рахунок за 504 кубометри холодної води, — зауважує адвокат Петро Волощук. — Таку кількість води споживає увесь будинок у середньому за два з половиною місяці”.
Згаданий ОСББ обрав модель розподілу комунальних послуг відповідно до показників загальнобудинкового лічильника. Рівненський апеляційний суд зауважив: відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої Мінрегіоном, ОСББ мало прийняти на абонентський облік кожен індивідуальний лічильник споживачів. І лише після цього здійснювати розподіл використаної холодної води між мешканцями будинку. Проте ОСББ не прийняло на облік усі індивідуальні лічильники. Мовляв, власники самі не зверталися з таким проханням.
“Суд своїм рішенням зобов’язав ОСББ звільнити власницю квартири від заборгованості в сумі 32 557 гривень, — розповідає Петро Волощук. — Ця справа створила досить цікавий прецедент. Фактично апеляційний суд показав ОСББ та управляючим компаніям, як уникнути подібних ситуацій, здійснюючи розподіл послуг згідно із законодавством. Досить прийняти на облік усі індивідуальні лічильники споживачів”.
Загалом ситуація з боргами за житлово-комунальні послуги в Україні складна. Як свідчить аналітика Опендатабот, на початок листопада у нас налічується 794 604 активні борги за ЖКП. 60% виконавчих справ зайшли у глухий кут. Формально вони завершені, але ще не закриті, бо так і не вдалося стягнути зі споживачів кошти. У Єдиному реєстрі боржників цього року з’явилося 194 тисячі нових виконавчих проваджень щодо боргів за комунальні послуги. Найбільше — за теплопостачання. Фактично чверть боржників — це пенсіонери. До прикладу, проти 71-річної пенсіонерки з Миколаївщини відкрили аж 28 проваджень через борги за електроенергію. Але всі були припинені через неможливість стягнення.
— Фіксую багато таких фактів, — каже Олег Попенко, голова Спілки споживачів комунальних послуг України, експерт у сфері ЖКГ. — До прикладу, є незаконні нарахування за обслуговування багатоквартирних будинків. Кияни масово отримують такі платіжки від 2019 року. Тариф на послуги з утримання будинків і прибудинкових територій останні шість років формується без урахування витрат з вивезення твердих побутових відходів (ТПВ). Але у платіжках мешканців столиці досі вивезення ТПВ враховується при нарахуванні плати за обслуговування багатоквартирних будинків.
— Борг споживачів за комірне вже перевищив 106 мільярдів гривень. Чому маємо таку ситуацію?
— Ймовірно, значну частину цих боргів нараховано власникам помешкань у будинках у зоні бойових дій чи на прифронтовій території. Люди виїхали, рятуючись від війни, покинули своє житло, а комунальники далі нараховують плату за послуги. Але щоб не робити цього, у них мають бути якісь підстави. Наприклад, місцева влада має видати розпорядження або ж обласна військова адміністрація — рішення про припинення нарахування плати за комунальні послуги, — розповідає Олександр Сергієнко, директор аналітично-дослідницького центру “Інститут міста”. — До речі, до війни рівень оплати комунальних платежів у нас становив 92 — 98%. І саме пенсіонери були найбільш дисциплінованими платниками.
— Чи можливо, що декому “пробачать” борги, враховуючи терміни позовної давності в таких справах?
● О. Сергієнко:
— Є законодавча норма, що борги через суд можна стягувати за три останні роки. Але якщо вже виконавча служба накладе обтяження, заарештує нерухомість, то навіть через 5 чи 10 років усе заборговане доведеться повернути. Або ж має бути судове рішення, яке передбачає припинення стягнення боргу.
