Для прикладу, днями до поліції звернулася 29-річна жителька Тернопільської області, яка втратила 360 тисяч гривень. Потерпіла розповіла, що на одному із сайтів знайшла оголошення про послуги із доставки транспортних засобів. Представники “компанії”, які виявились аферистами, запевнили замовницю, що швидко підшукають автомобіль за вигідною ціною за кордоном. Спілкування з так званими постачальниками відбувалося через один з месенджерів. Зловмисники надсилали фото та відео нібито обраного автомобіля, переконували, що оформлять усі потрібні документи та доправлять транспортний засіб до місця призначення. Заявниці сказали, що спершу належить внести передоплату для покриття митних платежів, інших організаційних витрат, а також частину суми за авто. Жінка, повіривши обіцянкам, переказала на вказаний рахунок понад 360 000 гривень. Однак після цього зв’язок із “компанією” обірвався.
27-річний житомирець, повіривши шахраям, втратив 125 тисяч гривень. У месенджері йому запропонували оплату за нескладні дії: поставити позначку “подобається” біля оголошення про продаж товару, забронювати його та надіслати знімок екрана “рекрутерові”. За виконання кількох завдань чоловік отримав перші кошти. Далі “працедавці” повідомили про нову можливість швидкого заробітку: кладеш гроші на “депозит” — отримуєш удвічі більше. Виконавець погодився та переказав незнайомцям понад 125 тисяч гривень. Проте, щойно припинив здійснювати банківські транзакції, “рекрутери” зникли.
У 67-річної жінки видурили гроші доволі незвичним способом. Пенсіонерці зателефонувала невідома особа, яка назвалася співробітницею СБУ, і повідомила, що жінку підозрюють у державній зраді через замовлення біологічно активних добавок на одному з інтернет-ресурсів, які начебто мають зв’язок з тимчасово окупованими територіями і країною-агресоркою. Співрозмовниця заявила, що така покупка розцінюється як підтримка ворожої діяльності та загрожує відкриттям кримінального провадження і тривалим ув’язненням. А щоб вирішити питання мирно, запропонувала переказати певну суму. Потерпіла, перебуваючи у стані сильного стресу, пішла до відділення банку й переказала на вказаний рахунок 100 тисяч гривень.
А тернополянин втратив гроші після спілкування з фейковим чат-ботом Монобанку. У Telegram йому написала невідома особа, яка назвалася працівником цього банку, і поінформувала про виникнення проблем з проведенням фінансової операції та порадила оновити банківський додаток. Коли чоловік перейшов за надісланим посиланням, з його картки зникли майже 100 тисяч гривень.
— Чому ж українці дають себе ошукати — їм бракує фінансової грамотності чи аферисти стають дедалі винахідливішими?
— На жаль, пересічні громадяни часто не обізнані в методах протидії інформаційним загрозам, — каже експерт із кібербезпеки Костянтин Корсун. — Але це стосується не лише України. Шахраї у всьому світі активно використовують як технічні засоби, так і психологічні методи, впливаючи на емоції, притаманні кожній людині. Що саме вони роблять? Залякують можливими неприємностями або ж пропонують халяву з мінімальними витратами чи взагалі без них. І тут же вимагають швидкого рішення — протягом кількох секунд чи хвилин. Людина, обмежена в часі, нездатна тверезо оцінювати ситуацію, вона стає емоційно вразливою та легкою мішенню для маніпуляцій.
— Є таке поняття, як “соціальна інженерія”, — додає експерт з питань інформаційних технологій Максим Саваневський. — Це практика використання психологічної маніпуляції для отримання доступу до конфіденційної інформації або виконання певних дій, які можуть бути шкідливими. На відміну від традиційних методів злому технічних засобів, соціальна інженерія використовує людські слабкості та довіру.
Українці тут справді нічим не гірші від громадян інших держав. Однак у цивілізованих країнах передбачено жорстке покарання за шахрайські дії та відпрацьовані механізми, як тих зловмисників відловлювати.
— Я вважаю, що нині, у час стрімкої діджиталізації, коли більшість громадян користується усілякими сервісами через смартфони, багатьом бракує фінансової грамотності, — зазначає директор Української міжбанківської асоціації членів платіжних систем ЄМА Олександр Карпов. — Люди не хочуть розуміти того, що їх можуть атакувати шахраї й що можна потрапити в їхню пастку, доки цього не станеться саме з ними.
— Шахраї завжди були, є і будуть, — певен завідувач лабораторії психології мас та спільнот Інституту соціальної та політичної психології НАПН України, доктор психологічних наук Вадим Васютинський. — І завжди були, є і будуть люди, які втраплятимуть на їхні гачки. Такого, що всіх аферистів переловлять, а всі люди стануть обачними, не буде ніколи.
Насправді більшість громадян не піддається на всілякі шахрайські прийоми, бо вони більш-менш відомі. Але навіть якщо зловмисник зателефонує сотні людей і зі сотні хтось один попадеться, то він уже окупив свій час. Саме на це пройдисвіти розраховують. Чи стало випадків шахрайств нині більше? Можливо. У період буремних подій та масових стресів, коли руйнується спокійне, розмірене життя, коли втрачаються орієнтири, де правда, де брехня, люди стають менш пильними та більш піддатливими на всілякі обмани, спокуси тощо. Тому можна сказати, що сьогодні сприятливий час для шахраїв.
Як на мене, легше піддаються обману люди, які, кажучи науковою мовою, мають низький рівень особистої суб’єктності. Йдеться про тих, хто не дуже свідомо, не дуже чітко, не дуже вміло керує своїми станами та поведінкою. А це, по-перше, люди з невисоким інтелектом. Причому я у поняття “невисокий інтелект” не вкладаю жодної зневаги, адже у будь-якому суспільстві люди відрізняються психологічними рисами, зокрема й інтелектом. Є більш інтелектуальні люди, середньо інтелектуальні, а є менш інтелектуальні. Так-от, менш інтелектуальні — це повноцінні люди, не гірші за інших, але їх, так би мовити, легше обвести навколо пальця, бо вони не можуть адекватно оцінити ситуацію.
По-друге, це люди не самостійні, схильні бути залежними, які легко піддаються впливам, у певному розумінні, наївні. Тобто, якщо їм кажуть, що телефонують із банку, з компанії мобільного оператора чи з СБУ, то вони легко в це повірять. По-третє, це люди, які мають велике бажання розбагатіти. У них настільки сильна спокуса грошей, що вони часто втрачають здоровий глузд, здатність раціонально оцінювати ситуацію і йдуть за нею.
— Які поради тут можете дати людям?
● М. Саваневський:
— Ніколи не довіряйте незнайомцям і не спокушайтеся на можливість легкого заробітку. Якщо шукаєте роботу, то перевіряйте працедавця через пошук в інтернеті, переглядайте відгуки про нього. Не погоджуйтеся на роботу, що потребує значних матеріальних вкладень. Не переказуйте коштів на сторонні рахунки. Не виконуйте будь-яких операцій із карткою і не передавайте ніякої інформації у телефонному режимі. Навіть якщо вам погрожують, що заблокують номер, рахунок чи анулюють якийсь документ. У таких випадках кажіть, що самостійно зателефонуєте на гарячу лінію банку, податкової, СБУ чи будь-якої іншої потрібної вам установи.
● О. Карпов:
— Не переходьте за сумнівними посиланнями, навіть якщо повідомлення схоже на офіційне. Ніколи не вводьте коди підтвердження, паролі чи дані банківських карток у реєстраційних формах на невідомих сайтах. Завжди перевіряйте інформацію про виплати — від уряду чи від міжнародних організацій — на офіційних сайтах влади й пам’ятайте, що такі виплати здійснюються лише через державні сервіси.
● К. Корсун:
— Пам’ятайте, що халяви не буває. Якщо вам пропонують гроші за “лайк” чи за підпис або повідомляють, що ваш номер обрано серед кількох тисяч і ви виграли 100 тисяч гривень, знайте: ви маєте справу з аферистами. Візьміть паузу, щоби проаналізувати ситуацію, порадитися з рідними. Треба хоча би десять хвилин, щоби вгамувались емоції та повернулось критичне мислення.
