За даними Державної служби зайнятості, минулого року на ринку праці найбільш затребуваними були кваліфіковані робітники — будівельники, сантехніки, електрики, слюсарі, зварники, швачки. Водночас у переліку вакансій з’являлися й рідкісні професії.
Так, роботодавці шукали чотирьох натурників, чотирьох халвомісильників (спеціаліст із виробництва солодощів), трьох бутафорів (майстер, що створює муляжі предметів для театру, кіно чи модної індустрії), двох пастижерів (виготовляють перуки, вуса, бороди), ембріолога, настроювача піаніно та роялів, апаратника вирощування дріжджів.
“Потреба у таких фахівцях з’явилася не сьогодні і не вчора, вона була завжди. Але на фоні загальної кризи кадрів на ринку праці такі пропозиції стали, так би мовити, більш видимими, — пояснює експертка з ринку праці Марія Абдулліна. — Загалом йдеться про фахівців, які володіють чималим переліком специфічних навичок і знань. А що рідкісніша спеціальність, то важче роботодавцям закривати вакансію. От недавно шукали професійну няню зі знанням... грецької мови. Знайти такого фахівця важко, адже няні переважно володіють англійською, німецькою чи французькою. Але можливо. На оголошення таки відгукнулась няня, яка має належну кваліфікацію щодо виховання дітей і знає грецьку.
Щоб знайти вузькопрофільних фахівців, роботодавці нині використовують усі можливі шляхи. Зокрема, почали звертатись у центри зайнятості. Крім того, послуговуються так званими джоб-бордами в інтернеті. Також є чимало прикладів, коли працедавці активно співпрацюють із закладами освіти, що готують саме для них спеціалістів з певними знаннями й навичками. Зокрема, запроваджують стипендії”.
