Від перших днів повномасштабної війни і до кінця вересня 2022 року співробітник Пенітенціарної академії брав безпосередню участь у відсічі ворожої агресії. Але комісія Мін’юсту відмовила йому в наданні статусу учасника бойових дій. Чому? Через брак документального підтвердження фактів особистої участі у виконанні бойових завдань. І лише після майже року судової тяганини крига, здається, почала скресати. Принаймні про це свідчить постанова Верховного Суду за позовом чернігівця.
Як зазначено в матеріалах справи, позивач проходить службу в Пенітенціарній академії України. На початку повномасштабного вторгнення був зарахований до сил оборони обласного центру. Згодом переведений до ОУВ “Чернігів”, у складі якого захищав країну до кінця вересня 2022 року.
Ще в листопаді академія Державної пенітенціарної служби направила до Міністерства юстиції матеріали про визнання учасниками бойових дій 62 осіб начальницького складу вишу, зокрема й позивача. Комісія з питань розгляду матеріалів про визнання УБД спромоглася їх розглянути лише в лютому 2024-го. Але усім відмовили через брак документального підтвердження фактів особистої участі в боях. Бо в архівних донесеннях і звітах бойових підрозділів їхніх прізвищ нема. Є лише довідка про те, що вони входили до складу оперативного угруповання військ. При цьому члени комісії Мін’юсту не намагалися з’ясувати всіх обставин, не витребували додаткових документів. Ба більше, навіть не заслухали самого позивача чи свідків, котрі могли б підтвердити викладені ним обставини.
Фігурант звернувся з позовом до Чернігівського окружного адміністративного суду. Ухвалюючи рішення, суд виходив з того, що довідка оперативного угруповання військ “Чернігів” є достатнім доказом участі позивача в бойових діях, і зобов’язав комісію повторно розглянути матеріали. Мін’юст оскаржив цей вердикт. Шостий апеляційний суд частково змінив мотивувальну частину рішення своїх колег з першої інстанції. Він вказав, що сама собою довідка не може слугувати підставою для надання позивачу статусу учасника бойових дій, позаяк її немає в переліку документів, які належить подати. Водночас зазначив, що комісія не витребувала інших документів, які підтверджують наявність підстав для надання статусу учасника бойових дій. Тому й відмова позивачеві — необгрунтована.
У Мін’юсті з цим не погодилися. І зрештою Касаційний адміністративний суд Верховного Суду скасував рішення апеляційного суду і залишив в силі рішення суду першої інстанції. Відтак комісію Міністерства юстиції зобов’язали повторно розглянути матеріали про визнання позивача учасником бойових дій.
— На жаль, такі факти — не рідкість, — зауважує військовий адвокат Яромир Цімура. — Інколи комісії формально підходять до розгляду заяв, і навіть реальні підтвердження участі в бойових діях визнають неналежними доказами. Виникають проблеми через брак або неповноту документів, які мала б надати військова частина. У хаосі перших місяців війни журнали бойових дій велися недбало, у наказах командирів прописували лише бойове завдання і назву підрозділу, який має його виконувати. А конкретних прізвищ бійців не зазначали, хоча мали б це робити. Крім того, частину архівів втрачено. Тож документи на УБД замість передбачених законом 30 днів нерідко лежать під сукном роками.
На мою думку, комісії діють суто формально замість того, щоб комплексно досліджувати всі можливі докази. Законодавство сьогодні дозволяє військовослужбовцю звернутись до комісії, навіть не маючи усіх документів на руках. У такому випадку вона зобов’язана самостійно витребувати їх у командира військової частини чи іншого керівника підприємства, установи та організації.
— Які документи обов’язкові для присвоєння статусу учасника бойових дій?
— До міжвідомчої комісії при Міністерстві у справах ветеранів України подають заяву, до якої долучають копії паспорта та ідентифікаційного коду, згоду на обробку персональних даних, два кольорові фото, довідку про безпосередню участь у бойових діях. Додатково можна подавати показання бойових побратимів як свідків, фото- та відеоматеріали, інші письмові свідчення. Також заяву із документами можна відправити на електронну адресу комісії при Мінветеранів, засвідчивши їх електронним цифровим підписом.
Якщо вимагають додаткові документи, а їх немає, можна клопотати про витребування документів безпосередньо з військової частини або архіву — це теж обов’язок комісії. Відмову в наданні статусу УБД можна оскаржити до адміністративного суду за місцем проживання заявника або за місцем перебування комісії.
