В Україні зафіксували новий тренд: дедалі більше містян переїжджає в село

Історія трьох родин, які наважилися на це й анітрохи не шкодують.

Фото freepik.com
Фото freepik.com

Будинок у гірському селі Хімчин на Івано-Франківщині кияни Катерина та Дмит­ро купили майже спонтанно — побачили оголошення і поїхали на оглядини. А невдовзі змінили квартиру на 14-му поверсі на стару хатину в Карпатах. 

Катерина працює HR-фахівчинею, Дмитро — IT-спеціалістом на підприємстві критичної інфраструктури. Зі слів жінки, подружжя спершу планувало придбати будинок неподалік Києва. У них дві квартири, тож, продавши їх, могли дозволити собі таку покупку. Та дві угоди зірвалися. Тоді Катерина вирішила пошукати житло в Косівському районі.

“Випадково натрапила на оголошення про продаж будинку за три тисячі доларів, — каже 36-річна Катерина Светлакова. — Побачили ціну і вирішили — треба брати. Хата стоїть у нетуристичній частині села, у кінці вулиці, до неї й повноцінного під’їзду немає. Але ця місцина нам дуже сподобалася”.

/storage/2026/03/12/image/md_Jdoq_521879291-17898040680248168-2664301528198924074-n.jpeg

● Катерина Светлакова та Дмитро Маслюк.

Угоду оформили 28 квітня 2024 року. А остаточно переїхали 24 червня. У хаті дев’ять років ніхто не жив — потрібен був ремонт. Проблемою стала і вода. Через спеку й посуху стара криниця майже пересохла, а після її чищення вода пропала зовсім. “Доводилося брати воду у сусідів або ходити по неї до потічка за триста метрів від дому, — згадує Катерина. — Дороги нема, замовити техніку не могли, тому нову криницю копали вручну разом із майстром. У будинку вже були світло, газ і піч. Поступово облаштували оселю: провели воду, зробили ванну кімнату, замінили вікна й двері”.

Жінка переконує, що їхній переїзд ніяк не був пов’язаний із війною: “Ми не тікали з Києва від сирен та обстрілів. Від самого початку повномасштабного вторгнення я активно волонтерю. Разом з однодумцями ми заснували благодійний фонд — допомагали переселенцям, підтримували військових у шпиталях, часто самі возили допомогу на Схід. Але я вигоріла. Бо коли постійно живеш проблемами інших людей, пропускаєш через себе їхні історії, у якийсь момент відчуваєш цілковите спустошення. Тоді зрозуміла: треба їхати туди, де зможу відновитися. Для мене таким місцем завжди були гори.

У квартирі ти постійно залежиш від інших: хтось слухає музику, хтось робить ремонт. А коли вимикають світло — сидиш на 14-му поверсі без води й опалення. У селі усе залежить від нас. Температуру в будинку регулюємо самі, а якщо немає світла — запускаємо генератор. У місті сидиш без руху, тут же постійно щось робиш: то дрова треба поколоти, то щось полагодити, попрацювати на подвір’ї”.

“Усі відмовляли мене від цієї затії” 

Художниця Анна купила будинок на Черкащині. “Коли я розлучилася, постало питання, де жити. Все життя я мешкала по орендованих квартирах, хотілося нарешті відчути, що я господиня у своєму домі. Дуже люблю природу, тож обрала життя в селі, — розповідає 33-річна Анна Крастія. — Усі відмовляли мене від переїзду. Я ніколи не жила у селі, народилася  в місті. Мені казали, що в мене нічого не вийде. Але я поставила перед собою мету і взялася шукати будинок, більш-менш придатний для життя. У мене була машина, я її продала за п’ять тисяч доларів. Ці гроші вирішила витратити на купівлю і ремонт житла”.

Вибір Анни впав на віддалене село Головківка — приблизно за 50 кілометрів від Черкас. Воно негазифіковане, тож будинок коштував близько трьох тисяч доларів. Ще приблизно дві тисячі жінка витратила на мінімальний ремонт. “Придбала будинок минулої весни. 6 квітня святкуватиму річницю переїзду, — усміхається співрозмовниця. — Мені дуже сподобалися тутешні краєвиди. Село лежить на території природного заповідника: тут ліси, складний рельєф і десятки джерел. Цю місцевість навіть називають цент­ральноукраїнськими Карпатами. Влітку тут прохолодніше і дуже легко дихається”.

/storage/2026/03/12/image/md_TOKW_616248672-3274793639354391-8655782637221465381-n.jpeg

● Анна Крастія.

Переїхавши, Анна насамперед вичистила літню кухню і стала робити ремонт у хаті. “Почала зі спальні. Хотілося створити затишок, щоб дім надихав. Сама знімала старий тиньк, фарбувала стіни. Потім зробила ремонт у кухні та провела воду. Меблі купила вживані, а деякі речі залишилися від попередніх власників у гаражі, — каже вона. — Будинок має площу 56 квадратних мет­рів, він дерев’яний, із цегляним фасадом. Є металопластикові вікна, змонтовано систему опалення з чавунними батареями, але її ще не під’єднали до котла, тому користуюся грубкою на дровах. Їсти варю на електричній плиті. Є криниця. У дворі ростуть виноград, ожина, вишні, шовковиця, горіхи, яблуні. Посадила цибулю, часник, лаванду, розмарин. 

Після переїзду багато зайвого зникло з мого життя: доставки, таксі, постійні походи в кафе... У місті доводилося чимало працювати, щоб оплачувати оренду й утримувати машину — лише на пальне й ремонт йшло близько десяти тисяч гривень на місяць. А тут нарешті я маю час для себе”.

“І як ми досі жили в чотирьох стінах?” 

На початку повномасштабної війни киянка Анастасія Савичева з родиною оселилася у селі Вороньків, що поблизу столиці. І каже, що це одне з найкращих рішень в її житті. “Ми поїхали з чоловіком і сином жити до батьків. Але невдовзі орендували інший будиночок. З перших днів зрозуміли: звідси ми нікуди не поїдемо. І аж ніяк не через війну, — запевняє 42-річна Анастасія. — Ілюзія, що в селі безпечніше, швидко зникла, бо ворожі дрони й ракети літають і тут, навіть інколи більше, ніж над багатоквартирними будинками у Києві. Ми просто зрозуміли: нам у селі так добре, що хочемо жити тільки тут. Навіть не знаю, як ми досі жили в чотирьох стінах. Спостерігати за тим, як усе росте, родить, — цілющий лік для душі. Схід і захід сонця, звуки природи, те, як поводяться тварини, — усе це прекрасно. Я живу у своїй маленькій Нарнії, де по-справжньому щаслива.

/storage/2026/03/12/image/md_OSoJ_645871342-2053643405179620-457442044431443405-n.jpeg

● Анастасія Савичева.

Багато хто боїться, що, переїхавши у село, станеш відлюдником. Але я навіть до магазину не можу доїхати, щоб не поговорити з людьми, не привітатися, не обговорити новини. У мене з’явилося набагато більше знайомих, ніж було у Києві. До того ж у сусідньому селі є волонтерський штаб, до якого я одразу долучилася. А ще величезний плюс — фізична активність на повітрі. Моє здоров’я дуже поліпшилося. У Києві за зиму я могла хворіти чотири-п’ять разів, а тут — набагато рідше”.

Автор: Юлія Голодрига
Подробиці
Фото з Вікіпедії.

До 2045 року на захоплені частини Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей планують переселити близько 114 тисяч громадян РФ.

19.04
Подробиці
Фото МНС РФ.

Цієї ночі під ударом була не тільки Ростовська область, а й Краснодарський край РФ.

19.04
Подробиці
Фото: wikimedia.org

За його словами, Росія нібито "не нав'язувала" перемовини, але готова брати в них участь.

18.04
Подробиці
Терорист, який стріляв по людях у Києві, мав рахунки у російських банках

Зловмисник вбив шістьох осіб, ще 14 громадян отримали поранення.

18.04
Подробиці
Фото: wikipedia.org

Також пошкоджено ще два судна, РЛС, системи зв'язку та паливні резервуари.

18.04
Подробиці
Фото ілюстративне

Зловмисник біг по вулиці і стріляв практично у кожного, кого зустрічав на шляху.

18.04
Подробиці
Фото: Стархіт

Співачка мріяла повернутись у цей будинок, коли Київ "стане російським містом".

18.04
Подробиці
Фото: Армія США

Американські посадовці пропонують Європі самій тягнути підтримку України.

18.04
Cпорт
Фото facebook.com/fvu.in.ua

Свої збори “жовто-сині” проводитимуть у словенському Мариборі,

18.04
Cтиль життя
Фото з архіву Тамари Пивоварової

Вік волонтерству - не завада: це своїми діями доводить 85-річна Тамара Пивоварова із Запоріжжя.

18.04
Подробиці
Фото: marinetraffic.com

Завантажені нафтою танкери ходять по колу і не ризикують входити у протоку.

18.04
Cтиль життя
Фото з архіву Лани Вєтрової

Леонові Козаченку лише три роки й 11 місяців. Попри юний вік, його офіційно визнали наймолодшим борцем греко-римського стилю в Україні.

18.04
Подробиці
Фото: ДСНС Одещини

Найбільше постраждали Одеська та Чернігівська області.

18.04
Подробиці
Російська армія отримала нову партію найпотужніших винищувачів Су-35С

Літаки нібито вже здійснили переліт на аеродром базування.

17.04
Подробиці
Фото ілюстративне: t.me/ruslan_kravchenko_ua

Життя немовляти було жахливим. Чоловік бив дитину головою об стіну і гасив недопалки до шкіри малюка.

17.04
Подробиці
Фото: t.me/modmilby

Українська розвідка фіксує інженерні роботи та посилення активності на кордоні.

17.04
Подробиці
Фото ілюстративне: armyinform.com.ua

У різних регіонах РФ дезертири вчинили напади на правоохоронців протягом однієї доби.

17.04
Подробиці
Фото ілюстративне: wikimedia.org

Кінець блокади у Перській затоці призвів до різкого зниження цін на нафту та газ.

17.04
Подробиці
Фото Генштабу ЗСУ.

Ворог методично розширює "сіру" зону в бік Василівки та Мирного, застерігає військовий.

17.04
Подробиці
Фото Суспільного.

Йдеться про підполковника Максима Бобровського і справи про ймовірне вимагання хабаря за переведення з однієї військової частини до іншої.

17.04
Подробиці
Фото з Вікіпедії.

Також продовжує падати рейтинг правлячої партії "Єдина Росія".

17.04
Подробиці
Фото з відкритих джерел (ілюстративне).

Парафіянам заборонено приходити до свого рідного Храму, натомість сторонні люди демонстративно виступають у ролі «парафіян».

17.04
Подробиці
Фото: Фейсбук Ярини Ар'євої.

Прокуратура наполягала на визнанні Ар'єву винною як водійку, яка керувала транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння.

17.04
Подробиці
Фото: esu.com.ua

Росіяни готують масовий вилов медуз: це грубе втручання в природний баланс моря заради швидкого прибутку.

17.04
Подробиці
Фото Генштабу ЗСУ (ілюстративне).

Для нових ударів Росія використала "великоднє перемир'я".

17.04
Подробиці
Фото: Нацполіція

ДСР Нацполіції провів масштабні заходи проти схем на закупівлі дров для української армії.

17.04
показати більше