Це є рисою насамперед представників старших вікових груп і мешканців західного регіону. Але загалом довіра до Церкви залишається стабільно високою. Про це свідчать результати дослідження, проведеного Центром Разумкова.
— У 2014 році, коли Росія анексувала Крим, розпочалися бойові дії на Донбасі, рівень релігійності населення зріс до 76%, тоді як у 2013 році він становив 67%, — каже Михайло Міщенко, заступник директора соціологічної служби Центру Разумкова. — У 2022 році, після російського повномасштабного вторгнення, рівень релігійності становив 74%, але в 2025 році — вже 70%. Тобто коли українці переживають певний шок, пов’язаний із загостренням ситуації, вони стають більш релігійними. Коли цей шок проходить, цей показник падає.
— Чи можна сказати, що вплив війни на віру — це масове явище?
— 25% опитаних заявили, що після початку повномасштабного вторгнення, за їхньою самооцінкою, вони стали більш релігійними й віруючими, аніж були раніше. 4% — стали менш релігійними та віруючими, а 65% жодних змін у ставленні до релігії та віри не відчули. Відповідаючи на запитання, як змінилася частота відвідування ними церкви (молитовного будинку) після початку війни, 47% респондентів сказали, що відвідують церкву, як і раніше, 14% — частіше, а 12% — рідше.
Також 10% опитаних відповіли, що після 24 лютого 2022 року частіше спілкуються із священнослужителями, 8% — навпаки, рідше, 42% — спілкуються, як і раніше. Учасники бойових дій частіше, ніж ті, хто не брав у них участі (відповідно 33% і 25%), зазначають, що після початку повномасштабної війни стали більш віруючими, ніж були раніше.
— Чи спостерігаються зміни у конфесійному самовизначенні громадян?
— Порівняно з 2014 роком знизилася частка тих, хто ідентифікує себе як православних. Якщо у 2014-му таких було 70%, то у 2025 році — 58%. Водночас за цей час зросла частка греко-католиків: з 8% у 2014-му до 12% в минулому році. Це можна пояснити, зокрема, активністю греко-католицьких громад та більшою інтенсивністю релігійного життя в УГКЦ. Крім того, 10% респондентів назвали себе “просто християнами”, 3% — протестантами, 1% — римо-католиками, 0,4% — представниками інших релігій. Після початку великої війни суттєво поменшало тих, хто відносить себе до вірних УПЦ(МП): з 13% у 2021 році до 5% у 2025-му.
— А вік, місце проживання впливають на релігійність?
— Що старший респондент, то він релігійніший. У 2025 році найменше віруючих було серед 18 — 24-річних — 52%. Це загальноєвропейська тенденція. Тоді як в інших вікових групах релігійних осіб було від 62% до 77%. Також що старші респонденти, то більше серед них тих, хто зміцнився у вірі. Їх частка зростає від 17% серед тих, кому менше 25 років, до 28% серед тих, кому більше 60 років.
Захід країни традиційно більш релігійний, тоді як схід — навпаки. Минулого року у східному регіоні, порівняно з 2022-м, частка віруючих знизилася з 63% до 54%, у центральному — з 76% до 71%.
Також зауважу, що у 2010 році рівень суспільної довіри до Церкви загалом досяг максимуму — 72,5%. На сьогодні цей показник дещо нижчий — 60%.
