Після смерті матері донька звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Однак оформити її не встигла, бо раптово померла. Тепер уже внук звернувся до нотаріуса з відповідною заявою, але дістав відмову через те, що в його покійної матері не було документів про державну реєстрацію права власності на будинок, який перейшов у спадщину від бабусі.
— Доволі часто виникають проблеми з оформленням спадщини на будинки чи квартири, стосовно яких немає документів, що підтверджують право власності. Таких ситуацій особливо багато в селах, — зауважує адвокат Роман Симутін. — Буває, що людина за життя не встигла оформити документи. Або ж просто вважала, що будинок і так їй належить. А потім у дітей і внуків виникає чимало труднощів з оформленням спадщини.
— Що робити у таких випадках? Чи можна успадкувати неоформлену нерухомість?
— Так, адже до спадкоємця переходять усі права та обов’язки померлого, які не припинилися внаслідок його смерті. Але це можна зробити винятково за рішенням суду. Доведеться не тільки доводити родинні зв’язки, а й шукати в архівах інформацію, що власником житла були бабуся чи дідусь. Також при подачі позову треба буде залучати третьою особою орган місцевого самоврядування. А це ризиковано: якщо будинок чи квартиру поставлено на баланс громади, то в разі її заперечень доведеться судитися роками. Крімтого, якщо біля будинку є присадибна ділянка, то потрібно ще витратити чимало грошей, щоб і її оформити.
— А як через суд отримати право власності на неоформлений дім чи квартиру?
— Насамперед потрібно у шестимісячний термін із дня смерті спадкодавця звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини й отримати від нього письмову відмову у вчиненні нотаріальних дій. А вже потім подати позов до суду про визнання права власності на майно в порядку спадкування. У таких справах відповідачами зазвичай виступають органи місцевого самоврядування, райдержадміністрації чи інші спадкоємці. Якщо суд ухвалить рішення про визнання права власності на об’єкти нерухомого майна, то це й буде правовстановлюючим документом, на підставі якого проводиться державна реєстрація.
При зверненні до суду необхідно з’ясувати, коли і як виникло право спадкодавця на нерухоме майно. До січня 1966 року не підлягали реєстрації будинки та домоволодіння, розташовані в селах, які адміністративно підпорядковані містам або селищам міського типу, але не приєднані до них. І лише від червня 1998 року власники повинні були здійснити державну реєстрацію прав власності на всі без винятку об’єкти нерухомості. Отже, майно, яке перейшло у власність до 29 червня 1998 року, можна вважати набутим у встановленому законом порядку. А щоб зареєструвати те, яке перейшло у власність пізніше, без рішення суду не обійтися.
