Нині на лінії зіткнення вже є чимало підземних бункерів, звідки ведеться керування боєм. Звісно, активно розбудовують підземну логістику не лише ЗСУ, але й окупанти. Нещодавно росіяни продемонстрували на відео свій таємний командний пункт на Запорізькому напрямку. У кадрі ворожий пропагандист стверджує, що мережею тунелів підземного штабу можуть пересуватися автомобілі й навіть важка техніка.
Так, сучасна війна, де домінують дрони, змушує і наших військових розширювати підземну логістику. Особливо, якщо противник має перевагу в авіації. Подібне, до речі, спостерігалося і у В’єтнамі під час конфлікту 1959 — 1975 років. Коли авіація США домінувала, місцеві будували цілі військові містечка під джунглями.
— На сьогодні логістика на фронті для обох сторін дуже ускладнена. Тому і Сили оборони України, і противник шукають способи її розширити, зокрема, прокладаючи підземні тунелі. Адже відстань десять кілометрів до лінії бойового зіткнення на відкритому просторі інколи доводиться долати до двох діб. Підземні дороги можуть захищати від ударів дронів та авіації, бо невидимі маршрути важко виявити й знищити. А це дає змогу зменшувати втрати техніки та особового складу, стабільно постачати боєприпаси, попри інтенсивні обстріли. У війні, де активно використовуються супутники, БпЛА та високоточна зброя, прихованість стає критично важливою, — каже Дмитро Снєгирьов, співголова громадської ініціативи “Права справа”. — Яка важлива логістика, показав досвід військових навчань Hedgehog 2025 НАТО в Естонії. Тоді 10 українських операторів дронів, що виконували роль умовного противника, розбили (звісно, це була імітація) зведену бойову групу чисельністю кілька тисяч вояків НАТО, до якої входили, зокрема, британські та естонські бійці, що намагалися провести механізований наступ. Вони пересувалися без будь-якого маскування, не врахувавши, що через БпЛА поле бою стало значно “прозорішим”. Тільки уявіть — наші дронарі змогли “знищити” два батальйони альянсу за день. Власне на цьому прикладі ми побачили, як може бути ускладнена логістика через використання дронів-бомберів та FPV-дронів, дистанційне мінування та інші сучасні засоби.
— З огляду на насиченість фронту ворожими дронами наскільки реальною є поява у Сил оборони України розгалуженої мережі логістичних підземних маршрутів, таких, як під час війни у В’єтнамі?
— Підземна мережа, справді, стала одним із символів в’єтнамської війни. Там були багатокілометрові тунелі, лабіринти, через які в’єтнамські бійці пересувалися, ховаючись від ударів американської авіації. Попри технологічну перевагу США, підземні шляхи допомагали виживати під бомбардуванням, підтримувати постачання, здійснювати раптові удари, — додає Олександр Коваленко, військово-політичний оглядач групи “Інформаційний спротив”. — Російсько-українська війна дещо інша. Тому підземні логістичні шляхи не такі великі й можуть простягатися на незначні відстані. Скажімо, доволі важко збудувати мережу таких доріг у степу. Тому передовсім під землею споруджують командні пункти бункерного типу, навіть з бетонним перекриттям, оскільки противник намагається вцілити саме туди, щоб порушити управління військами, комунікацію між підрозділами тощо.
— Та й вартість будівництва сучасних підземних шляхів доволі висока і потребує чимало часу. Згоден із колегою, що не у всіх місцях їх можна побудувати, багато залежить від типу грунту, рельєфу місцевості, — зауважує військовий оглядач Денис Попович. — Тож дедалі частіше стратегічні дороги у прифронтових регіонах прикривають антидроновими сітками (навіть рибальськими), перетворюючи їх на “тунелі” для захисту логістики від ворожих FPV-дронів та дронів на оптоволокні, яких не глушать РЕБи. Також побільшало, приміром, випадків евакуації наших поранених воїнів наземними роботизованими комплексами (НРК). Таким же чином доставляють вантажі (продукти, легку зброю) на передні позиції.
● Д. Снєгирьов:
— До слова, осінньо-зимовий період характеризувався туманами, який допомагав війську пересуватися, знижував активність операторів дронів. З приходом весни туманів поменшало. І, на жаль, найближчим часом наземна логістика погіршиться. Тому той, хто зможе розбудувати альтернативні шляхи доставки потрібного на передні позиції, матиме перевагу.
