Засновники таких закладів зможуть самостійно встановлювати посадові оклади, доплати, надбавки та премії у розмірах, що перевищують ті, які визначає уряд. Водночас вони мають право запроваджувати й додаткові форми матеріального заохочення коштом власних бюджетних надходжень.
— Чим обгрунтована потреба ухвалених змін? — питаємо в одного з авторів законопроєкту, члена парламентського комітету з питань освіти, науки та інновацій Романа Грищука.
— Як відомо, у держбюджеті на 2026 рік збільшено видатки на оплату праці педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти на 57,8 мільярда гривень задля підвищення їхніх посадових окладів на 30%. У таких умовах логічно забезпечити належний рівень зарплат і тим, хто викладає у закладах позашкільної освіти.
За даними офіційної статистики, минулоріч в Україні функціонував 1151 заклад позашкільної освіти, з яких 1130 — комунальні, 6 — державні та 15 — приватні. Отже, понад 98% таких закладів функціонують коштом місцевих бюджетів. Постановою Кабміну №1298 від 30 серпня 2002 року затверджено Єдину тарифну сітку, згідно з якою педагогічні працівники позашкільних закладів мають 9 — 12 тарифні розряди. Тому їхні посадові оклади коливаються у межах від 5527 до 6773 гривень, що менше за розмір мінімальної заробітної плати, встановлений законом про держбюджет на 2026 рік. Місцеві громади, навіть якщо вони мали гроші, не могли забезпечити працівникам вищі зарплати. Бо зробити це не дозволяло законодавство. Тепер це питання вирішили, внісши зміни до закону “Про позашкільну освіту”.
Позашкільна освіта дуже потрібна. Вона доповнює школу й розкриває потенціал дитини поза межами обов’язкової програми. Гуртки, спортивні секції, мистецькі школи дають змогу дітям спробувати себе в музиці, спорті, технічній творчості, науці. Ми маємо у позашкіллі дуже сильних педагогів, але вони йдуть із професії, зокрема через низьку заробітну плату. Тому потрібно створювати умови для виправлення ситуації на краще й втримати бодай ту систему позашкільної освіти, яку маємо. З підвищенням зарплат, які є додатковим стимулом для педагогів, зробити це реальніше. І якщо позашкілля у громади в пріоритеті, то гроші на нього вона знайде.
До слова, така сама проблема існувала й у сфері дошкільної освіти. Але торік її було розв’язано на законодавчому рівні — Верховна Рада ухвалила зміни до закону “Про дошкільну освіту”, які дозволили засновникам державних і комунальних закладів дошкільної освіти встановлювати посадові оклади, доплати, надбавки та винагороди у розмірах вищих, ніж визначені Кабміном. Як наслідок, органи місцевого самоврядування, що мали фінансовий ресурс, збільшили розмір оплати праці вихователів у дитсадках та яслах.
