Через фіктивні інвалідності 74 прокурори звільнені з органів прокуратури, ще 66 — позбавлені адміністративних посад. Крім того, 290 дисциплінарних проваджень щодо прокурорів наразі перебувають на розгляді, повідомив Генеральний прокурор України Руслан Кравченко. “Щодо фейкових інвалідностей, я переконаний: одними звільненнями проблема не вирішиться. Був злочин, буде й вирок”, — запевнив він.
За словами Руслана Кравченка, декілька справ уже в суді, зокрема щодо заступника керівника Уманської прокуратури та колишнього керівника прокуратури Хмельницької області. Перед судом відповідатиме й ще один прокурор, який після восьми років роботи слідчим у Черкасах у 2019 році звільнився та вступив до Національної академії прокуратури. І паралельно оформив собі інвалідність. “Швидко, без огляду, навіть без особистої присутності МСЕК встановила йому ІІ групу із “втратою 80% працездатності”. П’ять років він незаконно отримував пенсію, перебуваючи на утриманні держави. У вересні всі учасники схеми: і прокурор, і посадовці МСЕК — отримали підозри”, — наголосив генпрокурор.
— Із 74 згаданих Кравченком співробітників прокуратури 18 осіб було звільнено на основі рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (КДКП) про притягнення до дисциплінарної відповідальності, власне, з етичних підстав, — каже Євген Крапивін, керівник напряму “Правопорядок” Лабораторії законодавчих ініціатив. — Ці посадовці уникали переогляду в спеціалізованій медичній установі, щоб підтвердити свій статус особи з інвалідністю. Це законна підстава для звільнення з органів прокуратури. Ще приблизно 30 прокурорів пішли зі служби за власним бажанням. Але лише звільнень — мало. Має бути й кримінальна відповідальність: за шахрайство, підробку документів, а можливо, навіть і за корупційні дії, якщо був підкуп посадової особи. Такі випадки, до речі, фіксували у Черкаській та Хмельницькій областях.
Частина посадовців свій статус підтвердила, дехто має навіть другу групу інвалідності пожиттєво. Хто ж розуміє, що це не вдасться зробити, шукає різні відмовки, щоб не проходити переогляд. Для цього потрібно їхати в Дніпро, в спеціалізовану установу. Тож прокурори часто відмову пояснюють, що не мають часу туди їхати, що таку поїздку їм не оплачують, що в Дніпрі небезпечно, що жодним законом така процедура не передбачена, крім рішення РНБО.
На розгляді КДКП ще близько 300 дисциплінарних проваджень щодо прокурорів, які не підтвердили свій статус особи з інвалідністю. Тому, якщо немає висновку переогляду, потрібно вивчати документи, на основі яких було встановлено інвалідність. Зазвичай тоді з’ясовується, що огляд був фіктивним, недотримано процедуру тощо.
— Те, що 66 прокурорів звільнені з адміністративних посад, не означає, що вони звільнені з органів прокуратури, — додає Тетяна Шевчук, членкиня правління Центру протидії корупції. — Тобто людина могла очолювати якийсь відділ, але тепер буде просто прокурором. Це доволі м’яке покарання.
— Чи реально, що прокурорів з “липовою” інвалідністю таки притягнуть до кримінальної відповідальності?
● Т. Шевчук:
— Подібні справи важко розслідувати ретроспективно. Адже потрібно довести, що лікарі свідомо встановлювали неправдивий діагноз, констатували втрати працездатності. Що був факт домовленості між лікарською комісією та прокурором щодо встановлення групи інвалідності. Для цього потрібно призначати експертизи. Тому маю сумнів, що багато прокурорів з “липовою” інвалідністю опиняться за гратами. Максимум — будуть звільнені з посади. Але не виключено, що з часом через суд поновляться на посаді та ще й відсудять кошти за неправомірне звільнення.
Достеменно відомо, що ДБР повідомило про підозру лише двом із 74 прокурорів. А саме — керівникові Хмельницької окружної прокуратури та заступнику керівника Уманської окружної прокуратури Черкаської області. За фейкові інвалідності вони отримали 1,5 мільйона гривень пенсії. Посадовців підозрюють у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених 4 і 5 частинами статті 190 ККУ (заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене в особливо великих розмірах та у великому розмірі). За це передбачено позбавлення волі на строк від п’яти до восьми років з конфіскацією майна.
● Є. Крапивін:
— На сьогодні ці два обвинувальні акти вже передані до суду. Таку малу кількість кримінальних проваджень можна пояснити тим, що бракує фактів, на основі яких до кримінальної відповідальності можна притягнути цілу групу осіб. Прокурори здебільшого отримували другу групу інвалідності й виплати для них сягають приблизно 30 тисяч гривень на місяць. Тобто це був “бонус” до зарплати й підстраховка від мобілізації. Чи отримають підозрювані реальні терміни покарання, залежатиме від того, наскільки якісно слідчі ДБР усе задокументували. Водночас, навіть якщо прокурорів засуджено, отримані ними незаконні виплати з інвалідності, згідно із законом, не підлягатимуть стягненню.
— А як часто прокурори загалом стають фігурантами кримінальних розслідувань й отримують вироки — позбавлення волі?
● Т. Шевчук:
— До кримінальної відповідальності їх притягують рідко. Частими є випадки, що, наприклад, прокурора, який скоїв певний злочин, заднім числом звільняють з органів прокуратури.
Остання резонансна справа — затримання на хабарі у розмірі 40 тисяч доларів заступниці прокурора Запорізької області. А, наприклад, у жовтні НАБУ повідомило, що викрило прокурора Офісу генпрокурора та адвокатів, які підбурювали підозрюваного до надання хабаря САП та ВАКС у розмірі 3,5 мільйона доларів за закриття справи. На момент викриття детективами НАБУ фігуранти встигли отримати від підозрюваного 200 тисяч доларів.
● Є. Крапивін:
— Найчастіше прокурорів притягують саме до адміністративної відповідальності, як-от звільняють з посади. А кримінальна відповідальність настає у виняткових випадках. Прокуратура — це дуже закрита, корпоративна система. Та й у кримінальних провадженнях, які розслідує ДБР, процесуальне керівництво здійснює саме прокуратура. А ворон воронові, як кажуть, ока не виклює.