У центрі корупційного скандалу, пов’язаного зі зловживаннями у сфері енергетики, опинилися кілька колишніх і чинних урядовців, а також бізнесмен Тимур Міндіч, якого вважають близьким другом нашого президента. Ще у 2023 році Володимир Зеленський обіцяв прирівняти корупцію до державної зради. Але далі обіцянок справа не пішла. Водночас, згідно з опитуванням компанії “Соціополіс”, переважна більшість українців (73,9%) вважає, що за час повномасштабного вторгнення рівень корупції у країні значно зріс.
— І нині лунають активні заклики прирівняти корупцію до державної зради й передбачити за це позбавлення волі на 15 років або довічно. Але, на мою думку, це — неприхований популізм, — вважає Микола Хавронюк, доктор юридичних наук, член правління Центру політико-правових реформ. — Бо немає сенсу посилювати покарання, коли навіть ті, що вже передбачені законом, не застосовуються.
Як свідчать статистика й аналіз судових рішень, більшість кримінальних проваджень, порушених за ознаками корупції, не доходять до суду. А з тих справ, що туди потрапляють, 42% — закривають (найчастіше — через спливання строку давності), ще 4% — це виправдальні вироки, а 10% засуджених звільняють від покарання. До більшості фігурантів корупційних справ застосовують штрафи, розміри яких не переглядалися роками і часто бувають меншими за розміри неправомірної вигоди. Так, наразі мінімальний штраф за одержання службовою особою хабаря розміром 3 тисячі доларів — лише 17 тисяч гривень. У тих випадках, коли суди все-таки призначають позбавлення волі, строк покарання найчастіше ближчий до мінімальної межі, встановленої законом. Приміром, якщо санкція статті передбачає від 5 до 10 років ув’язнення, то зазвичай суди дають хабарникові 5 або 6 років. Конфіскацію майна застосували лише до 7% корупціонерів, а спеціальну конфіскацію — до 12%.
— Злочини проти основ нацбезпеки — це підслідність СБУ, а корупція — підслідність НАБУ. Якщо корупційні злочини буде прирівняно до державної зради, то це знівелює роботу антикорупційних органів, — певна Тетяна Шевчук, членкиня правління Центру протидії корупції. — Та й система слідчих органів СБУ не підготовлена до того, щоб розслідувати специфічні корупційні злочини.
— У питанні боротьби з корупцією у нас доволі часто апелюють до досвіду Китаю, де за цей злочин передбачено смертну кару, — каже Олег Лісний, політолог, віцепрезидент аналітичного центру “Політика”. — Але річ у тому, що реальний рівень корупції в цій країні не зменшується навіть попри те, що за неї карають розстрілом. На сьогодні в Україні, як на мене, цілком досить інструментарію для боротьби з корупцією, але його не застосовують у повному обсязі. Та головне — кара має бути невідворотною для всіх хапуг. Цього, на жаль, у нас немає.
— Усю корупцію не варто прирівнювати до державної зради, — додає Олександр Леонов, виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень “Пента”. — Бо не можна однаково карати якогось чиновника, що вимагав хабаря за довідку, і, наприклад, міністра, котрий вкрав мільйони. Якщо і запроваджувати такі законодавчі зміни, то лише проти топкорупціонерів і на час дії воєнного стану.
— Ще два роки тому Володимир Зеленський обіцяв прирівняти корупцію до державної зради. Невже президент відмовився від цього наміру? Якщо так, то — чому?
● Т. Шевчук:
— Можливо, європейські партнери попередили, що такі законодавчі зміни можуть становити загрозу для нашої євроінтеграції. Тому їх і поставили на паузу. Але в українському суспільстві традиційно високий запит на боротьбу з корупцією. Тому не варто відкидати, що про відповідні законопроєкти знову згадають.
— Корупцію викоренити важко, але істотно знизити її рівень — цілком можливо. Що для цього треба зробити?
● М. Хавронюк:
— Варто вдосконалити систему конфіскації майна чи доходів, одержаних внаслідок корупційних діянь. Щоб корупціонер не мав можливості відкупитися. Плюс штрафи мають бути в 5 — 10 разів більшими за розмір неправомірної вигоди або заподіяної шкоди. Також повідомлення про підозру в корупційному злочині має автоматично тягнути за собою усунення з посади (щоб особа не мала можливості ані знищувати сліди злочину, ані впливати на підлеглих, потенційних свідків правопорушення).
● О. Лісний:
— Слід скасувати і можливість внесення застави. Адже ми бачимо, що корупціонери завдяки їй спокійнісінько виходять із СІЗО й нерідко тікають за кордон.