В Україні закриють малокомплектні сільські школи. З 1 вересня 2025 року без фінансування залишаться заклади, де навчається менш як 45 учнів, а з 1 вересня 2026 року — менш як 60 школярів. Відповідне рішення ухвалив уряд, затвердивши зміни до Порядку та умов надання освітньої субвенції з державного бюджету місцевим. Кабмін вважає, що школи, в яких навчається надто мало дітей, не дають належного рівня освіти і, найголовніше, вони нерентабельні.
— Урядове рішення не означає автоматичне закриття малокомплектних шкіл уже наступного року, — пояснює Ірина Когут, старша аналітикиня центру Cedos. — Саме громади є засновниками закладів середньої освіти. Тож вони повинні визначити, чи можуть та чи хочуть фінансувати утримання таких шкіл.
Заклади, де хороші команди вчителів, де туалети не на вулицях, де є відповідне обладнання для навчання, громади мали б зберегти, самостійно їх фінансуючи. Рада громади разом із головою та виконкомом мають дбати насамперед про інтереси мешканців, враховуючи наявні ресурси.
— В Україні — величезна демографічна криза, — розповідає Олена Парфьонова, співголова Громадського об’єднання “Батьки SOS”. — Зокрема, і через те, що багато наших громадян — переважно жінки репродуктивного віку та мами з дітьми — шукають безпечнішого місця для життя. Приблизно 5 мільйонів українців від початку повномасштабної війни виїхали за межі країни. Багато шкіл спорожніли. А на утримання навчальних закладів необхідні величезні суми. Не йдеться лише про зарплати для освітян, а й про значні видатки на опалення, електроенергію, водопостачання та водовідведення тощо. Тому це рішення не стало несподіванкою.
— Чи вважаєте його правильним?
— Якщо йдеться про припинення фінансування шкіл, де навчається менше як 45 дітей, то з цим ще можна погодитися, — додає Олег Паска, директор департаменту освіти та науки ЛОВА. — А от заклади середньої освіти, де навчається 60 учнів, на мою думку, мали б і надалі фінансуватися коштом освітньої субвенції. Проте громади виконуватимуть урядове рішення. На жаль, не було жодного обговорення перед прийняттям постанови Кабміну.
Зрештою, ця постанова не узгоджується із законом України “Про повну загальну середню освіту”. Раніше за кошти субвенції не здійснювалося фінансування закладів загальної середньої освіти (крім початкової школи й приватних навчальних закладів), кількість учнів у яких становила менш як 25 осіб. Тому тепер мали б вноситися зміни до закону. Інакше громади й батьки школярів масово звертатимуться до суду з позовами.
● О. Парфьонова:
— Так, закриття закладів середньої освіти не відбуватимуться безболісно. Батьки будуть незадоволені. Але МВФ ще майже десять років тому вимагав скоротити мережу шкіл в Україні. Утримувати заклади середньої освіти, де навчається менше як 45 дітей, дуже невигідно.
Можливо, у селах залишать початкову школу, а старші діти навчатимуться у найближчій опорній школі. Батьки охочіше погоджуватимуться на те, аби дитина відвідувала опорну школу, якщо буде комфортне й безпечне підвезення. В ОТГ мають розглядати різні варіанти, які будуть на користь дітям.
● І. Когут:
— Рішення про реорганізацію чи закриття малокомплектних шкіл часто стикається з опором батьків школярів. Цей опір не завжди раціональний і, на жаль, не завжди пов’язаний із реальним захистом інтересів дітей. Часто все це відбувається через бажання вчителів зберегти свої робочі місця чи бажання залишити все як є і нічого не змінювати.
Та з року в рік освітні результати дітей, які навчаються у сільській місцевості, помітно нижчі, ніж у школярів із міст. Міжнародне дослідження якості освіти PISA показує, що ця різниця для 15-річних українських учнів становить приблизно 2,5 навчального року. Малокомплектність шкіл частково на це впливає. Якщо навчальний клас складається із 5 — 7 дітей, важко практикувати роботу в групах. У такому класі нема стимулюючого середовища. Складно знайти вчителів для фахового викладання кожного предмета. У дітей немає доступу до позашкільних, позакласних занять. То чи варто відстоювати школи, у яких діти об’єктивно не можуть отримувати якісну освіту?
— Чи можливе компромісне рішення, адже всім учням потрібно отримувати освіту?
— На жаль, універсального рішення не існує. Але всі діти мають конституційне право на освіту, — каже Віктор Громовий, освітній експерт, заслужений вчитель України. — Не може бути дискримінації за місцем проживання дітей. Вони не винні, що більшість сільських громад не мають коштів для фінансування шкіл. Хоч є деякі винятки. Наприклад, Катеринівська сільська ОТГ в Кропивницькому районі настільки фінансово забезпечена, що самостійно може утримувати ліцей та ще багато його мікрофілій у довколишніх селах. Річ у тім, що завдяки видобутку каолінів з місцевого кар’єру ОТГ має значні надходження до бюджету.
