Пацієнти записуються, але чекають на ендопротези роками. Як-от Анатолій Подколзін з Київщини.
“Ще в 2021 році я подав у департамент охорони здоров’я Київської ОДА завірені медкомісією копії необхідних документів щодо ендопротезування двох кульшових суглобів, — розповідає співрозмовник. — Оскільки маю супутні ускладнення, то мені не можна встановлювати ендопротези китайського виробництва. Тож став у чергу. У департаменті мене запевнили: як тільки отримають від МОЗ України ендопротези фірми Zimmer (один коштує приблизно 130 тисяч гривень. — Авт.) згідно з поданими заявками, то мені надішлють лист-запрошення до відповідного лікувального закладу для проведення операції. А згодом я довідався, що ендопротезами забезпечують тих людей, які стали в чергу ще в 2018 — 2019 роках. Ну це якесь замкнуте коло”.
Анатолій Подколзін каже, що тепер ходить дуже мало й за допомогою двох милиць. Знеболювальні ліки намагається не заживати. “У перший рік, коли почалися проблеми із суглобами, майже постійно був на знеболювальних і ледь не отримав виразку шлунка, — зауважує. — Тому навчився терпіти. П’ю таблетки лише в крайніх випадках — 2 — 3 рази на місяць. Вистачає однієї пігулки на добу, а потім біль знову переходить у стан, коли можу його терпіти”. Та зізнається: не знає, скільки ще часу це все триватиме й чи ще довго чекатиме на ендопротези, які йому необхідні. А фінансової можливості зробити операцію із заміни одразу двох суглобів у приватній клініці в нього немає.
Львів'янин Андрія Богача оперували близько півтора року тому. “Декілька місяців відчував сильний біль у нозі та попереку. Звернувся до ортопеда у поліклініці. Мені зробили рентген, який був дуже нечіткий. Лікар тоді не діагностував коксартроз. Оскільки жодне лікування не допомагало, то пішов у приватну клініку. Там сказали, що потрібна заміна кульшового суглоба, — розповідає чоловік. — Кільком моїм знайомим робили таку операцію. То вони розповідали, що платили 75 — 120 тисяч гривень за ендопротез. Це був шок. У мене не було такої суми. Тож вирішив розпитувати лікарів, чи є дешевші варіанти. В одному з медзакладів запропонували китайський ендопротез за 30 тисяч гривень. Але консультувався з кількома лікарями. Оскільки були певні ускладнення, не всі протези мені підходили. Зрештою, позичив гроші й заплатив за ендопротез американського виробництва 100 тисяч гривень. На китайський дешевший варіант не погодився, бо це як лотерея — прослужить 10 років або лише один”.
“Мене оперували двічі. Потрібно було замінити два кульшові суглоби, — каже пенсіонерка Ганна Стадник. — Між операціями минуло приблизно три роки. І за цей час протези подорожчали. У 2020-му платила майже 70 тисяч гривень, а наступного разу — вже 90 тисяч. Це космічні суми. Я зі своєю мізерною пенсією, напевно, була би прикута до колісного крісла. На щастя, син, який працював за кордоном, відклав гроші й заплатив за операції. Тож можу ходити. Хоч і важко. Чула, що тепер вже безплатно можна зробити ендопротезування. Але чи добрі ті протези, не знаю”.
Пацієнтам, яким потрібна заміна кульшових чи колінних суглобів, справді проводять безплатне ендопротезування. Та треба записатися у чергу. Спершу слід звернутися до сімейного лікаря, який надасть направлення до ортопеда. А вже він визначить потребу в ендопротезуванні й внесе дані пацієнта та медичний висновок, засвідчений електронним підписом, до електронної системи. Після перевірки даних, пацієнт автоматично потрапляє у чергу.
Коли є можливість проведення операції, лікар отримує у системі повідомлення. Далі інформує пацієнта про операцію, медзаклад, де її проводитимуть, етапи підготовки до оперативного втручання. Після операції статус протезованого в системі змінюється. До речі, ендопротезування можна зробити відповідно до черги у визначених комунальних медзакладах або ж у приватних клініках. Такої опції, що в комунальній лікарні роблять операцію, але пацієнт сам купує ендопротез, вже немає.
Ендопротези для заміни суглобів закуповуються централізовано ДП “Медичні закупівлі України” на замовлення МОЗ коштом держбюджету. Цьогоріч закладам охорони здоров’я обіцяють передати більше як 23 тисячі цих протезів. Нині в черзі зареєстровано вже понад 21 200 пацієнтів.
— Заклади охорони здоров’я, де проводять ендопротезування за кошти із держбюджету, обирає МОЗ, — розповідає професор Адріан Філь, фахівець у галузі ортопедії та травматології опорно-рухового апарату. — Відбір відбувається на основі даних щодо кількості протезувань, які проводилися у попередні роки. У перелік потрапляють ті заклади охорони здоров’я, де за статистикою було найбільше відповідних оперативних втручань. Деякі громади фінансують ендопротезування мешканців за рахунок коштів місцевого бюджету. Але на це виділяються невеликі суми.
— Враховуючи кількість пацієнтів, які вже є у черзі, на операцію, мабуть, доведеться чекати довго.
— Щодо черг на ендопротезування, то вони є у всьому світі, — зазначає Костянтин Надутий, член правління Всеукраїнського лікарського товариства. — Не знаю, чи існують країни, де пацієнтові ставлять діагноз артроз колінного чи кульшового суглоба, а через тиждень уже протезують. Одній з моїх родичок робили ендопротезування у Канаді, куди вона виїхала як біженка. Там теж є черга. На операцію довелося чекати декілька місяців. Загалом артроз суглобів — дуже поширена патологія. Хоч у черзі на ендопротезування є понад 20 тисяч пацієнтів, насправді потреба у протезах значно більша.
— ДП “Медичні закупівлі України” торік уклало договір про закупівлю протезів китайського виробника за ціною близько 13 тисяч гривень за штуку. А чи всім пацієнтам такі підходять?
● А. Філь:
— Ендопротези можна порівняти з автомобілями. Це як їздити на “Інвалідці” (колись бути такі автівки) або ж сидіти за кермом “Мерседеса”. Звісно, пацієнтам, які не мають коштів на дороговартісну операцію, слід записатися у чергу на безоплатне ендопротезування. Адже під час оперативного втручання видаляються ушкоджені поверхні суглоба й вже від цього стає легше. А те, скільки служитиме протез і чи буде з ним комфортно, — це вже віддалені наслідки.
У кожної людини — свій фенотип кісток. Тому є дуже багато видів і моделей ендопротезів. Перед операцією потрібно вибрати той, що найкраще підходить під анатомію пацієнта. Лікар має відновити архітектоніку суглоба. Це важливо. А якщо маємо лише один вид протезів, що найдешевший, і встановлюємо такі всім, то комусь точно конструкція не підійде. Звісно, медзаклади не можуть закуповувати сто видів протезів, але варто було б придбати хоч три-чотири.
● К. Надутий:
— Тут слід врахувати страждання, пов’язані з операцією із заміни суглоба, її наслідками і періодом реабілітації. Якщо для ендопротезування використовувати абищо, то пацієнт може зазнати більшого болю, ніж до оперативного втручання, а бажаного ефекту не буде. Не можу сказати, що китайські протези погані. Зрештою і пацієнти не можуть об’єктивно їх оцінити, бо не є фахівцями. Та все ж у багатих країнах не закуповують китайські конструкції. Ми ж розуміємо, що хороше не буває дешеве. Ціна може відрізнятися на 20 — 40%, наприклад, через бренд. А якщо вартість нижча в декілька разів, то виникають питання до якості протезів.
В Україні на охорону здоров’я витрачається сума значно нижча, ніж 3% від нашого ВВП. Тому всіх пацієнтів не можуть забезпечувати дорогими протезами. І нині в нас активно захищається право держави на жебрацьку медицину. Брехня про безоплатність медицини призводить до дуже багатьох викривлень. Система залишається непрозорою. Бо там, де черга, з’являються можливості обійти її.
— А скільки загалом коштує ендопротезування в Україні й за кордоном?
● А. Філь:
— Ціна залежить від виробника, матеріалу, з якого зроблений протез, від компонентів (наприклад, можуть бути керамічні головки або ж пластикові елементи, які обробляються гамма-променями). До прикладу, в Ірландії ендопротезування пацієнтові обійдеться у 10 тисяч доларів (частину суми компенсують із бюджету), у Польщі — в 4 — 5 тисяч доларів.
У приватних клініках в Україні вартість ендопротезування може становити 110 — 200 тисяч гривень. Зрештою тепер у комунальних закладах охорони здоров’я можна отримати лише безплатний протез. Вочевидь, китайський. А якщо пацієнт хоче обрати виробника, то доведеться звертатися у приватний медзаклад. Планується впровадження платних послуг з ендопротезування у комунальних закладах охорони здоров’я. Але поки немає відповідного документа щодо цього.
— Чи передбачений гарантійний термін для ендопротезів?
● А. Філь:
— Так. Ендопротези можуть служити й 20 років. Але слід розуміти, що на ділянці, де вони контактують з кісткою, такі засоби можуть розхитуватися.
Крім того, ендопротезування — це встановлення чужорідного тіла в людський організм, тому потребує найвищого рівня стерильності. Адже є висока ймовірність інфекційних ускладнень. І коли так стається, то пацієнти кажуть, що протез “не прижився”. Та річ у тім, що патогенні мікроорганізми дуже добре розмножуються на штучних поверхнях.
Щодо тих протезів суглобів, які встановлюють нині пацієнтам безоплатно, то впродовж наступних п’яти років побачимо, наскільки вони якісні й скільки часу можуть прослужити.
