Берегівський райсуд Закарпатської області ухвалив вирок у справі, що стосувалася сімейної лікарки амбулаторії у селі Шом. Вона “укладала” декларації з особами, які перебували за межами України. Феміда вирішила, що штрафу в розмірі 34 тисячі гривень буде досить. Крім того, медикиня має сплатити 9550 гривень процесуальних витрат за виконані експертизи.
Тим часом у Запоріжжі правоохоронці викрили групу лікарів, які оформляли фейкові декларації та привласнили понад пів мільйона гривень із держбюджету. Керівник приватного медцентру і двоє його підлеглих дев’ять місяців — від квітня до грудня 2024 року — вносили неправдиву інформацію до електронної системи охорони здоров’я. Загалом вони уклали понад 2400 декларацій про надання первинної медичної допомоги. Більшість — із особами, які ще з 2022 року перебувають за кордоном або на тимчасово окупованих територіях. Зловмисникам загрожує до 12 років ув’язнення.
“Фіктивні декларації, укладені з лікарем, який начебто надає первинну медичну допомогу, — не нова схема. Дуже добре пам’ятаю, як після запуску системи у двох медзакладах створили комп’ютерні програми, які в автоматичному режимі формували десятки псевдодекларацій з пацієнтами, — розповідає Павло Ковтонюк, співзасновник Українського центру охорони здоров’я (UHC), ексзаступник міністра охорони здоров’я. — Що ж до “укладення” декларацій з пацієнтами, які перебувають за кордоном чи на тимчасово окупованих територіях, то ця схема вже нова.
І тут проблема не лише із зловживаннями. Багато людей, які виїхали з України, не анулювали декларацій, які укладали раніше з лікарями. Ще у 2022 — 2023 роках пацієнтам це було потрібно, бо вони могли консультуватися онлайн зі своїми сімейними лікарями. Проте нині більшість біженців уже має доступ до системи охорони здоров’я тієї країни, в якій вони перебувають.
Певна річ, треба верифікувати всіх пацієнтів — переконатися, що вони користуються послугами свого сімейного лікаря. Адже у нас виплачуються мільярди гривень за пацієнтів, яким насправді медпослуги в Україні не надають. Звісно, лікарям добре. Бо пацієнтів нема, а гроші є. Он з Харкова виїхало чимало людей. Але з багатьма сімейними лікарями неможливо укласти декларацію, бо немає місць. Декларації з пацієнтами, які виїхали за кордон, дотепер дійсні. У Києві — така ж проблема.
Зауважу, що є автоматичні алгоритми виявлення фіктивних декларацій в електронній системі охорони здоров’я. І самі пацієнти можуть виявляти такі схеми, якщо їм надходитимуть смс із направленнями чи електронними рецептами. Коли таке трапляється, слід звертатися із заявою в Національну службу здоров’я України (НСЗУ).
— А чи можуть медзаклади вимагати від своїх лікарів, аби ті укладали якомога більше декларацій?
— На рівні медзакладу кількість декларацій, які укладають лікарі первинної ланки, справді має значення. Від цього залежить сума отриманих коштів з бюджету. Загалом же сімейний лікар може укладати декларації із 1800 пацієнтами, терапевт — з 2000, а педіатр — з 900 пацієнтами. Запускаючи систему, ми не знали, з якою кількістю пацієнтів може працювати лікар і не перевантажувати себе. За зразок узяли систему, яка працює в Польщі. Та максимальну кількість декларацій, яку укладає лікар, можна й змінювати. Я б пропонував дещо зменшити цей показник. У деяких країнах він становить 600 — 700 декларацій на одного лікаря.
