За даними інформаційної системи “Вступ. Освіта. UA”, цьогоріч вступники вишів найчастіше обирали спеціальності правника, психолога, філолога, програміста й менеджера. А от суднобудування, богослов’я, освітні й педагогічні науки, громадське здоров’я і релігієзнавство зацікавило невелику кількість випускників шкіл. Чим зумовлений такий вибір спеціальностей?
— На мою думку, тенденціями на ринку праці, — розповідає Наталія Тішкова, експертка з впровадження освітніх інновацій, проектна менеджерка ГО “Мережа захисту національних інтересів “АНТС”. — До прикладу, у нас нестача кваліфікованої менеджерської еліти різного рівня у всіх сферах. Старі підходи не працюють, нові — на етапі розробки. Тож недарма спеціальність “менеджмент” популярна серед абітурієнтів.
Також зростає попит на психологів. Сучасний темп життя, багатозадачність, обмеженість офлайн спілкування, а тепер і виклики повномасштабного вторгнення зробили цей напрям особливо потрібним.
Багато опитувань показує, що на шляху до укріплення та розбудови демократії потрібні й фахівці в галузі права. Комп’ютерні науки — найочікуваніший вибір. Зрештою, нині ми розуміємо, що наша перемога у війні залежить від наявності кваліфікованих кадрів у галузі ІТ.
— Зазвичай абітурієнти не надто переймаються, яким буде попит на обрані професії через чотири чи п’ять років, — розповідає Наталія Слинько, експертка з підбору персоналу, операційна директорка компанії GRC. — А вступають туди, куди можуть вступити. Так було і цьогоріч. Є також вступники, які обирали те, що рекомендували батьки. Адже не кожен випускник школи розуміє, чого він хоче від майбутнього життя, яка професія йому до вподоби.
— Та все ж, чи не буде на ринку праці надлишку правників, психологів, філологів, менеджерів та айтівців? Адже за даними Державної служби зайнятості, 48% безробітних мають вищу освіту.
— Є категорія роботодавців, для яких диплом про вищу освіту є певною кваліфікаційною характеристикою, — розповідає Тетяна Пашкіна, експертка у сфері ринку праці. — Вони вважають, що той, хто п’ять років вчиться у виші, — наполегливий, має ширший світогляд, вміє домовлятися, адаптуватися до різних умов та ситуацій.
Цікаво, що у нас тепер є такі професії, яких ще не навчають в університетах. Наприклад, таргетологи, SMM-менеджери. Тут роботодавцю підійде працівник з будьякою вищою освітою і необхідними практичними навичками, які здобувають зазвичай на курсах.
● Н. Слинько:
— До прикладу, філологи, якщо йдеться саме про іноземні мови, потрібні й нині, і будуть затребувані й через п’ять-десять років. Попит на них почав зростати ще минулого року й поки що ця тенденція не змінюється. Знати якусь іноземну мову — це мастхев. Зі знанням іноземної, думаю, кожен знайде собі роботу.
Слід враховувати, що завжди будуть затребувані працівники не лише з якоюсь конкретною спеціальністю, а й з умінням користуватися технікою, працювати з технологіями та з різними напрямами. Зважаючи на тенденції, це буде одним із важливих критеріїв при відборі на роботу.
