Ось уже пів року в усіх містах України діє проект “Мій телефонний друг”. “Ми працюємо заради того, аби допомогти самотнім людям, — розповідає Поліна Гоч, комунікаційна менеджерка проекту, в якому вже задіяно приблизно 6 тисяч волонтерів. — На нашу “гарячу лінію” звернулось понад чотири тисячі осіб, зацікавлених у регулярному спілкуванні. Це здебільшого люди похилого віку, особи з інвалідністю, ті, хто з різних причин почуваються самотніми”.
Волонтерами, які спілкуються з усіма охочими, стали молоді люди — вони спершу пройшли онлайн-навчання, тестування, а опісля підписали договір про конфіденційність даних.
21-річна Маргарита Близніцова з Ужгорода каже, що перед тим, як бесідувати по телефону із самотніми, вона спершу опанувала основи екологічного спілкування: навчилась, як не нав’язувати тему для розмови чи власну думку, не сперечатись, не засуджувати, знайти підхід до людини, аби психологічно її підтримати.
“Тепер я спілкуюся з 37-річною жінкою, яка доглядає батьків, а друзів не має, — каже Маргарита. — Це доволі замкнута людина, яка потребує спілкування. Довелось багато працювати, аби між нами з’явилася довіра.
А до того я була телефонним другом для пенсіонерки з південного сходу країни. Вона розказувала про чоловіка, який помер, про сина, зв’язок із яким втратила, коли той був на заробітках. Навіть їздила його шукати, але марно. Та якось пенсіонерка зателефонувала, аби подякувати й попрощатись — за нею приїхав племінник із іншої країни, щоб забрати до себе”.
Я була телефонним другом для пенсіонерки з південного сходу країни. Вона розказувала про чоловіка, який помер, про сина, зв’язок із яким втратила, коли той був на заробітках. Навіть їздила його шукати, але марно.
Приблизно два місяці тому 15-річна Юлія Каркуша з Львівщини стала телефонним другом для 73-річної пані Євгенії, яка звернулась у проект за підтримкою.
“Жінка живе сама. Має дітей, але вони нечасто її навідують, — розповідає Юлія. — У пані Євгенії є внук, він для неї — найбільший мотиватор у житті. Щоби налагодити контакт із внуком, бабуся вирішила підівчити англійську. Тож я готую для неї англійською розповіді про мистецтво, історичні події, відомих людей, а вона це перекладає”.
Волонтерка телефонує своїй підопічній двічі на тиждень, щоразу протягом години вони обговорюють різні теми, але лише позитивні, як того бажає пенсіонерка. Недавно в Юлії з’явився ще один телефонний друг.
“Світлані — 47 років, вона із Запоріжжя, — розповідає волонтерка. — У неї дуже складні стосунки з дітьми, вони майже не спілкуються, та й близьких друзів не має. Жінка потребує розмов на душевні теми — цим ми й займаємось”.
Враженнями від проекту діляться і підопічні.
“Мій син і чоловік померли, вже п’ятий рік живу сама. Сумно мені, — зізнається 78-річна пані Галина зі Львова. — У мене цукровий діабет, ноги сильно болять, тож на вулицю не виходжу, востаннє там була ще у вересні”.
У пенсіонерки є донька, але стосунки у них не дуже теплі. Віднедавна телефонним другом пані Галини стала 19-річна Поліна з Харківщини. “Мені дуже цікаво розмовляти з цією дівчинкою, — каже Галина Іванівна. — Вона розповідає про новини в світі, політику, коронавірус. А я розказую про своє місто”. Пенсіонерка навіть запросила волонтерку в гості, сподівається, що пандемія скоро відступить, і вони зможуть нарешті побачитись.
70-річна киянка пані Катерина розповідає свою історію. “Був у мене хороший чоловік, у нас народилась донечка, але захворіла й померла... Зрештою, ми з чоловіком розійшлись, хоч дуже любили одне одного, — зітхає жінка. — Заміж вдруге я так і не вийшла, а от він створив нову сім’ю...”
Тепер же Катерина Дмитрівна, спілкуючись із волонтерами, дає поради з висоти своїх років: просить не залишати своє кохання, а боротись за нього. “А ще кажу молодим, аби любили батьків і завжди вчиняли по совісті й слову Господньому”, — додає пенсіонерка.
Загалом проект охопив усі міста України. Найбільша ж кількість підопічних — з Києва, Одеси, Львова, Харкова, Запоріжжя. Ось номер безплатної “гарячої лінії” “Мій телефонний друг” — 0-800-202-147, працює у будні з 12.00 до 20.00.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, як українці оцінили 2020-й
