З початку року замість МСЕКів працюють експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (ЕКОПФО). Наразі таких команд налічується 1368, до яких входять 7215 лікарів. Фундація “Здорові рішення для відкритого суспільства” провела дослідження щодо роботи ЕКОПФО. Результати засвідчили, що нерідко перевірка документів і розгляд справ пацієнтів відбуваються доволі довго. Так, 53% опитаних очікували на ухвалення рішення понад місяць, а 11% — більше як три місяці. То як нині працює нова система й з чим стикаються пацієнти, що скеровуються на оцінювання експертних команд?
— Спершу пацієнт працює із сімейним або лікуючим лікарем, який готує пакет документів для оцінки повсякденного функціонування, — розповідає Олексій Головін, експерт у галузі медичного права, головний юридичний радник БФ “Здорові рішення для відкритого суспільства”. — Коли збирається цей пакет документів, пацієнт разом з лікарем обирає заклад охорони здоров’я, у який його подаватимуть. Немає територіальних обмежень. Це може бути будь-який заклад. Та якщо подає документи пацієнт з онкологією, то, найімовірніше, звертатиметься у профільний медзаклад, де працюють лікарі-онкологи, які зможуть належно провести оцінювання.
У закладах охорони здоров’я є адміністратори (це окрема посада), які перевіряють отримані матеріали. Тобто стежать за тим, чи з поданими документами все гаразд. Зокрема, чи у них достатньо інформації про пацієнта, чи є підстави для того, аби передавати ці документи для оцінювання експертній команді. Адміністратор перевіряє все протягом п’яти робочих днів з моменту отримання матеріалів. Далі справу завантажують в електронну систему. Експертна команда протягом 30 днів має опрацювати отримані документи. Та з розглядом справ бувають затримки.
— Чому й скільки доводиться чекати пацієнтам?
— У деяких закладах охорони здоров’я черга на розгляд справ уже до лютого наступного року. Звісно, все залежить від конкретного медзакладу, в який передаються дані для оцінювання. Станом на кінець вересня налічувалося 36 194 нерозглянуті справи. Найбільше таких на Харківщині, Київщині, Одещині, Волині та в Києві.
— А як пацієнтові повідомляють, щоб з’явився на оцінювання?
— Ще на першому етапі, коли подаються документи, пацієнт разом із лікарем обирають, яким буде розгляд справи, — очним чи заочним. Якщо заочний, то експертна команда переглядає завантажені документи, аналізує їх і підтверджує наявність обмежень, що дають підставу встановити відповідну групу інвалідності, або не підтверджує. Якщо ж обрано очний варіант, то пацієнта запрошують на розгляд справи. І він може брати активну участь у цьому процесі. Нова система гарантує можливість іти на розгляд справи із представником. Деякі громадські організації працюють з військовими та ветеранами (і не лише) й допомагають пройти цю процедуру. Зокрема, коли виникають спірні моменти. До прикладу, в людини потенційно може бути перша група інвалідності, а не друга. І представник може аргументувати, чому так, відстоюючи інтереси пацієнта.
До слова, нерідко буває, що документи відправили на розгляд експертної комісії, але інформації, щоб підтвердити чи не підтвердити наявність підстав для встановлення інвалідності, недостатньо. У такому випадку пацієнтові можуть запропонувати пройти додаткові обстеження. Але багато що залежить від комунікації всередині конкретного медзакладу й конкретної експертної команди, яка здійснює оцінювання. Хтось зробить так, а хтось одразу відмовить і пацієнт зможе хіба що оскаржувати рішення.
Загалом, коли подаються документи для подальшого розгляду експертною командою, пацієнтові ніхто не зобов’язаний роз’яснювати, що відбуватиметься далі. Лікарі часто воліють не витрачати час на такі пояснення. А інколи й самі можуть не знати, за якою процедурою відбувається розгляд справ та оцінювання. І тут слід щось змінювати. Приміром, роздавати пацієнтам друковані матеріали з поясненням, що відбуватиметься після подання пакета документів. Або ж можна організувати для лікарів, які формують документи, курси, аби надалі вони могли пояснити людині, яка подальша процедура розгляду справи.
А от щодо запрошення пацієнта на очний розгляд справи, то повідомляти про це мають або листом на електронну скриньку, або телефоном, або через лікаря, який подавав документи. Щоправда, трапляється, що помилково вказують не ті дати. Наприклад, був випадок, коли пацієнтові зателефонували й запросили його в медзаклад у Харкові пройти оцінювання. Сказали приходити на наступний день о 16.00. Людина була в Києві, тож одразу вирушила в Харків. А коли навідалася у медзаклад, то їй сказали, що потрібно з’явитися через місяць. І таких історій, на жаль, багато.
