Влада Польщі повідомила, що наступного року вимушених мігрантів з України обмежать у соціальних виплатах. До скорочення пільг для новоприбулих українців закликають і в Німеччині. Рада німецьких округів вважає, що наших громадян у країні вже і так забагато, тому треба переходити від грошових виплат до натуральної допомоги для шукачів тимчасового захисту та запровадити для них вимогу працювати.
А от у Швейцарії вже розробляють план з добровільного повернення українців додому. Тамтешня влада планує скасувати статус тимчасового захисту у 2024 або 2025 році й готова фінансово стимулювати українців завчасно повертатися додому. Їм, зокрема, запропонують виплати від 1000 до до 4000 швейцарських франків, залежно від терміну виїзду, який буде встановлено у діапазоні від шести до дев’яти місяців.
Разом з тим керівництво Державної міграційної служби України просить владу європейських країн, куди виїхали наші громадян, не створювати для них програм інтеграції. Ситуацію аналізуємо разом з президентом Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василем Воскобойником і завідувачем відділу міграційних досліджень Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. Птухи НАН України Олексієм Позняком.
— Що змушує європейські держави скорочувати підтримку українців?
● О. Позняк:
— З часом навіть у тих країнах, де дуже добре ставляться до наших людей, починає з’являтися певна втома від того, що треба дбати про громадян іншої держави. Утримання вимушених мігрантів — це немалі кошти, і не всі країни бачать можливість продовжувати соціальні програми.
● В. Воскобойник:
— Статус тимчасового захисту надає українцям право на соціальні виплати, компенсацію витрат на житло, на доступ до освіти, медицини, ринку праці. Але правила в кожній країні різняться. Для прикладу, Чехія та Польща лише на початковому етапі надавали нашим людям житло чи компенсували витрати на його оренду. Тепер українці повинні платити за помешкання самостійно, а держава покриває їм лише певний відсоток витрат (виняток — вразливі категорії громадян: особи з інвалідністю, люди похилого віку, вагітні і так далі).
Зауважу, що до Чехії, населення якої становить 10,5 мільйона осіб, на початку повномасштабної війни виїхало майже 500 тисяч українців (згодом кількість їх стабілізувалася на числі приблизно 320 тисяч). Що це означає? Що населення Чехії зросло фактично на 5%. Це те саме, якби до нас заїхало два мільйони іноземців, яких потрібно годувати, десь розселити і таке інше. Не кожна країна може це дозволити собі, хоч би якою розвиненою вона була. До слова, у Німеччині, яка має у своєму розпорядженні великий житловий фонд, близько 60 — 65% наших вимушених мігрантів надали безплатне житло.
— Як вважаєте, чи скорочення соціальної підтримки або ж фінансове заохочення від урядів іноземних держав змусить українців повертатися додому?
● О. Позняк:
— На мою думку, нині, поки триває війна, українці неохоче повертатимуться додому. Надто ті, кому нікуди вертатися. Якщо виплати скоротять, то багатьом жінкам (а виїхали здебільшого жінки), які мали вдома престижну роботу, доведеться погоджуватися на менш кваліфіковану працю в чужій країні — на прибирання, догляд літніх людей, роботу в магазині, щоб прогодувати свої сім’ї.
● В. Воскобойник:
— Потрібно розуміти, що ті українці, які адаптуються в європейських країнах, вивчать мову, підвищать свою кваліфікацію настільки, що зможуть працювати за фахом або на іншій престижній роботі, не захочуть повертатися додому. І за них Європа триматиметься, як то кажуть, руками та ногами. Тому що в Європі панує демографічна криза.
А скорочення соціальних виплат ударить найбільше по тих, хто не хоче вчити мови, працювати, соціалізуватися, а хоче бути утриманцем у чужій державі. Такий, даруйте за слово, баласт європейським країнам не потрібен, і від нього вони відмовлятимуться.
Урешті-решт, якщо умови перебування в одній країні погіршаться, то українські мігранти можуть шукати захисту в іншій. Наочний доказ: на початок цього року у Польщі було зареєстровано 1 мільйон 400 тисяч українців, які набули статус тимчасового захисту. За останні пів року це число зменшилось до 970 тисяч, тобто майже 400 тисяч із Польщі вже виїхали. Разом з тим за той самий період кількість українців, які дістали статус тимчасового захисту в Німеччині, збільшилась майже на 200 тисяч. Тобто можна вважати, що приблизно 200 тисяч повернулося до України, а 200 тисяч поїхало до Німеччини.
